Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Безпосередній контроль за проведенням таких заходів на підприємстві має здійснювати СЛУЖБА ОХОРОНИ ПРАЦІ (СОП). Від кількості працівників на підприємстві залежить реалізація створення служби охорони праці (ст. 15 Закону про охорону праці).
Якщо менше 20 працівників – для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.
Якщо менше 50 працівників – функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.
Якщо більше 50 працівників – роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.
На підприємстві, де працюють 50 та більше працівників, СОП – це має бути структурний підрозділ підприємства. Тобто у ньому мають бути власні посади потрібних спеціалістів, а також посада керівника служби.
А от якщо працівників менше ніж 50 – обов’язки СОП можуть виконувати працівники, які мають потрібні знання, за сумісництвом.
Якщо працівників менш ніж 20 і ніхто з них не має потрібних знань, то для виконання обов’язків СОП можуть залучатися спеціалісти за договором ЦПХ.
Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю.
Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб.
Створити службу охорони праці від підприємства вимагає Закон про охорону праці. А ліквідація СОП допускається тільки у разі ліквідації підприємства чи припинення використання найманої праці!
Отже, на кожному підприємстві, де є наймані працівники, має бути служба охорони праці, а вже форму реалізації слід обирати залежно від кількості найманих працівників на підприємстві.
Основні вимоги щодо служби охорони праці на підприємстві, визначених Типовим положенням про службу охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2004 № 255 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12. 2004 за № 1526/10125 (далі – Типове положення):
проходження навчання та перевірки знань з питань охорони праці працівників служби охорони праці під час прийняття на роботу та періодично один раз на три роки (пункт 1.6 Типового положення);
працівники служби охорони праці не можуть залучатися до виконання функцій і завдань, не передбачених Законом про охорону праці, Типовим положенням та системою управління охороною праці на підприємстві (пункт 5.5 Типового положення).
Робота служби охорони праці підприємства повинна здійснюватись відповідно до плану роботи та графіків обстежень, затверджених роботодавцем.
Робочі місця працівників служби охорони праці мають розміщуватись (як правило) в окремому приміщенні, забезпечуватись належною оргтехнікою, технічними засобами зв’язку і бути зручними для приймання відвідувачів.
Служба охорони праці взаємодіє з іншими структурними підрозділами, службами, фахівцями підприємства та представниками профспілки, а за її відсутності – з уповноваженими найманими працівниками особами з питань охорони праці.