Змінено критерій визначення основних засобів
Івано-Франківське управління ГУ ДПС в Івано-Франківській області нагадує, що з 23 травня 2020 року змінено вартісний критерій визначення основних засобів з 6000 до 20000 гривень. Цей критерій буде застосовуватись до основних засобів, що вводяться в експлуатацію після 23 травня 2020 року. Основні засоби, введені в експлуатацію до 23 травня 2020 року продовжують амортизуватись у податковому обліку, навіть якщо їх залишкова балансова вартість не перевищує 20000 гривень.
Зазначені зміни передбачено Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
Також, Законом № 466 підрозділ 4 розділу ХХ Кодексу доповнено новим пунктом 431, яким передбачено, що при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації основних засобів:
– четвертої групи (машини та обладнання) та п’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки;
– третьої групи (передавальні пристрої) та дев’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює п’ять років.
Таким чином, платники податку на прибуток підприємств мають право застосувати прискорену амортизацію, визначену пунктом 431 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020 року, та відобразити відповідні суми прискореної амортизації у додатку АМ до Декларації за цей період.
Більш детально про зміни з податку на прибуток підприємств – в листі ДПС України від 04.06.2020 № 8939/7/99-00-07-02-01-07
Івано-Франківське управління ГУ ДПС в Івано-Франківській області нагадує, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає йому податкову вимогу.
Податкову вимогу платнику надсилають тільки у випадку несплати ним узгодженої суми грошового зобов’язання у встановлені строки, якщо сума податкового боргу перевищує 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1020 грн).
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві внесено зміни до п. 59.3 ст. 59 ПКУ, відповідно до яких податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, однак не була погашена в повному обсязі, податкову вимогу платнику додатково не надсилають.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ).
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПКУ).
Порядок реєстрації програмних реєстраторів розрахункових операцій
Івано-Франківське управління ГУ ДПС в Івано-Франківській області повідомляє, що для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій складається заява про реєстрацію програмних РРО за формою № 1-ПРРО. Реєстраційна заява за формою № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій.
Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації.
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації програмних РРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО
Про реєстрацію програмних РРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
За наявності підстав для відмови в реєстрації фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав.
Звертаємо увагу, суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний РРО, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку платник податку має повідомити контролюючий орган шляхом подання повідомлення за формою 20-ОПП.
Нагадаємо, застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547».