Відповідно до Указу Президента України від 18.08.2006р. №685/2006 щороку 28 квітня в Україні відзначається День охорони праці.
Охорона життя і здоров’я людини є пріоритетним напрямом соціальної політики держави. З метою створення безпечних і сприятливих умов праці у кожному структурному підрозділі, на кожному робочому місці роботодавець повинен створити систему управління охороною праці і забезпечити її ефективне функціонування.
Колективний договір - є найважливішим документом у системі нормативного регулювання взаємовідносин між роботодавцем (уповноваженим ним органом) і працівниками з першочергових соціальних питань, у тому числі з питань охорони праці.
Це випливає із вимог Законів України "Про колективні договори і угоди" та "Про охорону праці" (ст. 20), де передбачено, що у колективному договорі сторони забезпечують працівникам соціальні гарантії у галузі охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, встановлюють їх взаємні обов'язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам, визначають обсяги та джерела фінансування зазначених заходів.
Для того, щоб двосторонні зобов'язання сторін щодо питань охорони праці в колективному договорі були опрацьовані якісно, з урахуванням усіх положень чинного законодавства, розроблено "Спільні рекомендації державних органів і профспілок щодо змісту "Охорони праці" у колективному договорі (угоді, трудовому договорі)".
Згідно із Загальними рекомендаціями, визначаючи принципи формування двосторонніх зобов'язань з охорони праці, слід мати на увазі, що ці зобов'язання не повинні суперечити законам та іншим нормативно-правовим актам України. Гарантії, пільги та компенсації, що встановлені для працівників чинним законодавством, повинні вважатися мінімальними, обов'язковими для виконання за будь-яких умов. Разом з тим, за наявністю на підприємстві певних економічних можливостей нормативні пільги і компенсації можуть перевищуватися і застосовуватися у більш значних розмірах на підставі додаткових зобов'язань згідно з колективним договором. Обов'язковими слід вважати додатки до колективного договору з тих питань, які визначені трудовим колективом самостійно і є доповненням до вимог чинного законодавства.
Колективний договір повинен обов'язково містити заходи захисту прав і соціальних інтересів осіб, які потерпіли на виробництві від нещасних випадків, профзахворювань, а також утриманців і членів сімей загиблих. Оскільки всі види відшкодувань потерпілим на виробництві здійснює Фонд страхування від нещасних випадків на виробництві, колективний договір може передбачити додаткові виплати за рахунок коштів підприємства.
Роботодавець проводить роботу по створенню безпечних умов праці і збереження здоров’я працівників на підприємстві згідно з Кодексом законів про працю України, Законом «Про охорону праці», іншими нормативними актами, а також забезпечує додержання прав працівника, гарантованих законодавством про охорону праці. Для цього передбачаються комплексні інженерно-технічні заходи для досягнення нормативів безпеки, гігієни праці та підвищення рівня охорони праці.
Працівник може відмовитись від порученої роботи, якщо склалась виробнича ситуація, небезпечна ситуація для його життя, здоров’я або оточуючих його людей та середовища. За період простою за цими причинами за ним зберігається середній заробіток.
Працівник вправі розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці та умови колективного договору. У такому разі працівнику виплачується вихідна допомога в розмірі який не перевищує його тримісячного заробітку.
Зобов'язання колективного договору є двосторонніми, тому цей документ повинен містити не тільки вимоги до роботодавця, а й зобов'язання працівників щодо безумовного виконання кожним норм, правил, стандартів та інструкцій з охорони праці.
Залежно від характеру виробництва, складу трудового колективу, специфіки галузі у колективному договорі визначаються зобов'язання щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці інвалідів, неповнолітніх, пенсіонерів, осіб, які тимчасово залучаються до виконання громадських робіт за договорами з центрами зайнятості населення тощо.
Особливу увагу необхідно приділяти зобов'язанням щодо поліпшення умов праці жінок, їх санітарно-побутового та медичного обслуговування, звільнення від важких, шкідливих робіт та нічних змін.
Усі заходи з охорони праці на підприємстві, організації, установі згідно із Законом "Про охорону праці"(ст. 19) фінансуються роботодавцем.
Для підприємств незалежно від форм власності або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 % від фонду оплати праці за попередній рік.
На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються у державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2 % від фонду оплати праці за попередній рік .
Шановні роботодавці і працівники! Оформлення трудових відносин у встановленому законодавством порядку і офіційне отримання заробітної плати – це державний захист громадян не лише від незаконного звільнення, але й гарантована безпека та оптимальні умови праці. Безпека праці має стати виробничою необхідністю як для роботодавця так і для працівника.