Наш Великдень ще з дитинства починався у чистий четвер. Коли бабуся, а потім вже мама, замішувала духмяне тісто на паску. А ми спостерігали, як доходить у печі святий хліб. Це відчуття – очікування свята - таке сокровенне і тендітне назавжди закарбувалось у пам’яті.
Час минає, але надія на краще лишається. Як великодня здоба, в Україні неодмінно зійде мир і процвітання. Ми - християни, тому ніколи не втратимо віру в добро!
Бо для нас Христос Воскрес!