На передодні  великого свята Христового Воскресіння розповідатимемо про традиції святкування Великодня у наших містах-партнерах за кордоном. У більшості з них це свято вже відбулось. Цього разу друзі з міста-партнера Жешова у Підкарпатському Воєводстві  Республіки Польща поділились цікавою інформацією та фотоматеріалами про Пасхальні традиції свого міста.

Великдень в Жешуві та на Підкарпатті, давніше і сьогодні

 Великдень - найважливіше свято в католицькому літургійному році. Більшість обрядів і звичаїв ідентичні по всій Польщі, але кожен регіон має також свої власні традиції, пов'язані з цим особливим часом. Не інакше з Жешувом і Підкарпатським воєводством. Варто також задуматись над тим, як змінилося святкування Великодня у зв'язку з пандемією COViD-19.

 Великодню передує Великий тиждень(Wielki Tydzień), що починається у Пальмову неділю. Основні релігійні урочистості починаються у Великий Четвер з вечірньої меси, яка відкриває великодній Тридуум (Triduum Paschalne). У Велику П'ятницю відбувається Богослужіння Хресного Ходу, яке часто проходить поза стінами церков, наприклад, навколо храму або на станціях Хресної дороги, розташованих неподалік. Буває, що для додання цій події додаткової урочистості, організовується інсценізація Страстей Господніх. Велика субота - це день, коли батьки готують кошики з  освяченням, а діти починають фарбувати яйця. Цього дня поляки благословляють їжу в церквах, в т.ч. хліб, яйця, ковбаси, шинки чи хрін, а після цього вони  часто відправляються на кладовища, щоб відвідати своїх померлих родичів.

Великодня неділя - це надзвичайно радісний сімейний день, який традиційно починається з  ранкової Святої Меси - Воскресіння. Під час Богослужіння можна почути калатала, які сповіщають вірним про воскресіння Ісуса. Потім поляки сідають до Великоднього сніданку, який починається з  того, що вони діляться освяченим напередодні яйцем, і складають один одному побажання. Другий день свят, тобто обливаний понеділок, має особливу традицію обливання водою, що символізує кінець зими та швидкий прихід весни. Крім того, вода символізує оновлення, очищення і саме тому ця традиція прекрасно вписується у великодні свята.

Повністю або дещо забуті звичаї

Пальмову неділю ще називали «Квітучою» або «Вербною», оскільки гілочками саме цих дерев найчастіше замінювали єрусалимські пальми. У місцевостях поблизу Жешува все ще можна спостерігати традицію розміщення пальмової гілочки на кутку поля, що повинно гарантувати захист від неврожаю і погодних катаклізмів.

Під час Великого Тижня біля Гробу Христа стоїть  гробова варта. Цей звичай почав поступово трансформуватися, і роль вартових все частіше виконують представники пожежної охорони або харцерства.. Однак саме в Підкарпатському воєводстві (в тому числі в Жешуві) досі в багатьох церквах урочисто стоїть гробова варта в характерних мундирних нарядах.

 У Великий Четвер церковні дзвони перестають бити, і замість цього ви можете почути калатала. Ця тиша символізує зраду Іуди. У минулому в цей день було заборонено виконувати галасливі роботи. У свою чергу, давніше у Велику П’ятницю люди милися в озерах чи річках, що повинно було гарантувати життєву силу та красу. Стверджувалося, що завдяки цьому можна вилікувати виразку та інші шкірні захворювання. Велика Субота - це день освячення води та вогню, двох елементів, що символізують протилежності, над якими Бог здійснює владу. У випадку з вищезазначеним освяченням варто згадати, що раніше саме священик відправлявся на обхід по домівках віруючих, щоб освятити їжу. Подекуди ця традиція досі культивується.

 У деяких частинах Підкарпатського воєводства досі зберігся звичай ходити у Велику Неділю по околицях з великим барабаном, щоб розбудити жителів, для того щоб ті вирушили на резурекційну месу. Легенда свідчить, що саме король Ян III Собеський після Віденської Битви подарував жителям Вельополя-Скшинського турецький барабан, що і породило цю традицію. Траплялося і так, що недільний Великодній сніданок їли на полях, що мало забезпечити врожайність. У  обливаний понеділок молодих дівчат часто обливали водою, і це часто навіть закінчувалося киданням їх у річку чи ставок, що нібито повинно було символізувати весілля в дуже близькому майбутньому.

 Пандемія та Великдень

В даний час пандемія COViD-19 створила певні зміни в суспільному житті, в тому числі у святкуванні Великодня. Наприклад, у Велику Суботу подекуди повернувся звичай в якому священник об’їжджає місцевість і таким чином освячує їжу, щоб вірні не громадились в церквах. Сучасні технології також приходять на допомогу вірним. В одному з районів Жешува члени місцевої пожежної частини допомогли парафії транслювати святкування в Інтернеті. Для цієї мети вони використовували дрон,  також вони підготували екран перед храмом, та роздавали одноразові маски для віруючих.