1.Закон України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” №1768-ІІІ від 01.06.2000 року (зі змінами та доповненнями).

2.Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, затверджений постановою КМУ від 24.02.2003 року №250 (зі змінами та доповненнями).

Допомога за цим Законом призначається сім’ям, які з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний дохід нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї. Розмір допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму, який затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік. Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення зазначеного виду допомоги у 2013 році встановлений статтею 9 Закону України “Про Державний бюджет України на 2013 рік” у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення і, відповідно становить: для працездатних осіб 21 відсоток, для дітей – 75 відсотків, для осіб, які втратили працездатність, та інвалідів – 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.

Для кожної дитини (крім дитини-інваліда), яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 10 відсотків, а для кожної дитини-інваліда, яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, для кожної дитини, яка утримується матір’ю (батьком, усиновителем), що не перебуває у шлюбі, і запис про батька (матір) цієї дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться в установленому порядку за вказівкою матері (батька), для кожної дитини, в якої один або обоє батьків є інвалідами І або ІІ групи, - на 20 відсотків.

Розмір допомоги (в тому числі максимальний) у 2013 році збільшується на кожну дитину віком від 3 до 13 років на 180 гривень, а на кожну дитину віком від 13 до 18 років – на 360 гривень.

Для призначення допомоги малозабезпеченій сім’ї до департаменту  соціальної політики уповноваженим представником сім’ї подається заява за формою, затвердженою Мін соцполітики , у якій дається згода сім’ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно.

До заяви додаються:

-документ, що посвідчує особу;

-довідка про склад сім’ї (до складу сім’ї включаються: чоловік, дружина, рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб, у тому числі діти, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей, неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства 1 та 2 групи або інвалідами 1 групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом 1 групи і здійснює догляд за ним);

-декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім’ї за формо, затвердженою Мінсоцполітики;

-довідки про доходи кожного члена сім’ї за минулі шість календарних місяців;

-довідка про наявність та розмір земельної частки (паю).

Державна соціальна допомога призначається з місяця звернення на шість місяців, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи.

Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям не може бути більше ніж 75 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї.

Пунктом 10 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003р. №250 (зі змінами та доповненнями), встановлено, що соціальна допомога не призначається у разі, коли працездатні члени малозабезпеченої сім’ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-І V рівня акредитації протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення  за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за інвалідами І групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, за інвалідами ІІ групи внаслідок психічного розладу, а також за особами, які досягли 80-річного віку).

За даних обставин допомога малозабезпеченій сім’ї може бути призначена на підставі рішень районних держадміністрацій та виконавчих комітетів міських рад або утворених ними комісій у разі, коли:

у складі сім’ї є інвалід;

у малозабезпеченій багатодітній сім’ї виховується троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-І V рівня акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років);

неможливість отримання будь-яких джерел для існування пов’язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім’ї.

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям