Внесок до бюджету від івано-франківського бізнесу складає майже 357 млн. грн.
За словами начальника інспекції Любомира Слободяна, упродовж січня-лютого 2017 року платниками податків Івано-Франківська сплачено до зведеного бюджету 356,9 млн. грн. Цей показник на 83,7млн. грн., або на 32,6 відсотків перевищує надходження січня-лютого 2016 року.
Із загальної суми надходжень 42,0 відсотки спрямовано до державного бюджету і 58,0 відсотки - до місцевого.
До державної скарбниці платники податків Івано-Франківська перерахували 149,95 млн. грн., що майже на 17,3 млн. грн. більше аналогічного періоду 2016 року.
За словами Любомира Слободяна, основним джерелом наповнення державної казни у січні-лютому 2016 року стали податок на додану вартість, якого сплачено 76,6 млн. грн. та податок на доходи фізичних осіб – 47,3 млн. грн.
Дохідну частину місцевого бюджету з початку року поповнено на 207,0 млн. грн. Приріст надходжень до відповідного періоду минулого року склав 47,2 відсотки, що в сумарному вигляді перевищує 66,4 млн. грн.
Традиційно значна питома вага надходжень місцевого бюджету припадає на податок на доходи з фізичних осіб, якого сплачено 127,2 млн. грн. У порівняні з минулорічним періодом ця сума зросла на 47,9 млн. грн.
Також спостерігається позитивна динаміка надходжень інших податків до місцевого бюджету. Зокрема, надходження по єдиного податку – 42,2 млн. грн., податку на майно – 17,7 млн. грн., від плати за землю – 15,2 млн. грн.
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
Особа, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, самостійно визначає і сплачує ПДФО через банківську установу
Відповідно до положень п. 172.4 ст. 172 та п. 173.4 ст. 173 IV розділу Податкового кодексу України нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу (міни) нерухомого та/або рухомого майна між фізичними особами за наявності оціночної вартості такого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору.
При цьому відповідно до пп. «б» п. 171.2 ст. 171 Кодексу особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є платник податку - фізична особа, зокрема, щодо доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов’язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету (фізичних осіб, які не є податковими агентами). Згідно із п. 172.5 ст. 172 Кодексу сума податку самостійно визначається та сплачується через банківські установи особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, – до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни.
Також згідно із п. 173.4 ст. 173 Кодексу платник податку самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи (при продажу/обміну рухомого майна з іншою фізичною особою).
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
Винагороди за цивільно-правовими договорами: нарахування єдиного внеску
Відповідно до п.1 частини першої ст.4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Пунктом 1 частини першої ст.7 Закону №2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Частиною другою ст.7 Закону №2464 передбачено, що для осіб, які працюють у сільському господарстві, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Згідно з нормами частини п’ятої ст.8 Закону №2464 єдиний внесок для зазначеної категорії платників єдиного внеску встановлено у розмірі 22% до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
У разі, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Основне місце роботи – місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу (п.12 частини першої ст.1 Закону №2464).
Отже, якщо працівник підприємства, перебуваючи у трудових відносинах з роботодавцем, одержує дохід у вигляді заробітної плати та виконує роботу (надає послуги) відповідно до цивільно-правового договору отримуючи винагороду, то до бази нарахування єдиного внеску за звітний місяць включаються як заробітна плата (дохід), так і сума винагороди. При цьому, якщо база нарахування єдиного внеску буде меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску у розмірі 22%.
У разі, якщо працівник отримує дохід у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, єдиний внесок нараховується виходячи з розміру єдиного внеску 22% на фактично нараховану винагороду за договором цивільно-правового характеру незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
Податкова звітність подається на наступний день, якщо граничний термін припадає на вихідний або святковий день
Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Зазначена норма визначена п.49.20. ст.49 Податкового кодексу України.
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
З 01.01.2017 фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Зазначене звільнення не застосовується до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Зазначена норма передбачена частиною 4 ст. 4 Закону України від 08.07.10 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
ДПІ у м. Івано-Франківську інформує, що підпунктом 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.
Положення цього підпункту не застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» передбачено, що з 1 січня 2017 року для осіб, які втратили працездатність прожитковий мінімум становить 1247 гривень.
Враховуючи викладене, пенсії, розмір яких перевищує 12470 гривень підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5% у частині такого перевищення.
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
ДПІ у м. Івано-Франківську нагадує, що відповідно до підпункту 298.1.4 Податкового кодексу України суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.
Тобто останній день подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з другого кварталу 2017 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік – 16 березня 2017 року.
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
ДПІ у м. Івано-Франківську нагадує, що відповідно до пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.
Об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку (п. 22.1 ст. 22 ПКУ).
Пунктом 65.1. ст. 65 ПКУ встановлено, що взяття на облік фізичних осіб - підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), наданих державним реєстратором.
Відповідно до положень ПКУ процедури обліку об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, визначені розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588.
Так, платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку.
Внесення змін до облікових даних фізичної особи-підприємця (у т.ч. про зміну його місцезнаходження (місця проживання)) здійснюється контролюючим органом на підставі інформації з ЄДР.
Якщо місце проживання фізичної особи-підприємця є місцем, де провадиться підприємницька діяльність, або воно пов’язане із здійсненням підприємницької діяльності, то фізична особа-підприємець повинна подати повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП протягом 10 робочих днів після реєстрації до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
Згідно з п.п.170.9.1 п.170.9 ст.170 Податкового кодексу України до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2017 році – 320 гривень), в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.
Кабінетом Міністрів України окремо визначаються граничні норми добових для відрядження членів екіпажів суден/інших транспортних засобів або суми, що спрямовуються на харчування таких членів екіпажів замість добових, якщо такі судна (інші транспортні засоби):
провадять комерційну, промислову, науково-пошукову чи риболовецьку діяльність за межами територіальних вод України;
виконують міжнародні рейси для провадження навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного або митного кордону України;
використовуються для проведення аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт за межами митного кордону або територіальних вод України.
Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену цим підпунктом.
Сума добових визначається в разі відрядження:
у межах України та країн, в’їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в’їзд), – згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами;
до країн, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд), – згідно з наказом про відрядження за наявності документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).
За відсутності зазначених відповідних підтвердних документів, сума добових включається до оподатковуваного доходу платника податку.
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
Громадяни, які у минулому році переобладнали свій транспортний засіб з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива, мають право включити до податкової знижки суму фактично сплачених коштів на таке переобладнання.
Це передбачено статтею 166 Податкового кодексу України.
Понесені витрати обов‘язково підтверджуються відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).
У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Для отримання податкової знижки необхідно заповнити та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік до кінця поточного року.
Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
ДПІ у м. Івано-Франківську нагадує, що громадянам, які у 2016 році отримували доходи від успадкування чи отримання в дарунок коштів та майна від осіб, які не є членами сім`ї першого ступеня споріднення, необхідно подати до органу фіскальної служби за місцем реєстрації податкову декларацію про майновий стан і доходи.
Податковим кодексом визначено, що членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення. При цьому, не повинні надавати декларацію спадкоємці, які сплачують податок до нотаріального оформлення спадщини.
Нагадуємо, що декларацію громадяни повинні надати до 1 травня 2017 року, а до 1 серпня поточного року зобов’язані самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій декларації, з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
ДПІ у м. Івано-Франківську повідомляє, що Міністерством фінансів України видано наказ від 23.02.2017 №276 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.02.2017 за № 269/30137
Вказаним наказом, зокрема, внесено зміни до форми податкової накладної (викладено в новій редакції) та порядку її заповнення.
Відповідно до пункту 5 наказу №276 він набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування.
Враховуючи те, що наказ №276 опубліковано 28.02.2017 (Урядовий кур’єр), він набрав чинності 1 березня 2017 року.
Пунктом 3 Порядку заповнення податкової накладної передбачено, що усі податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) за формою, чинною на день такої реєстрації.
Разом з тим, з метою створення комфортних умов для платників податку на додану вартість, а також доопрацювання програмного забезпечення для формування і подання податкових накладних/розрахунків коригування до реєстрації в ЄРПН (у зв’язку із внесенням вказаних змін), податкові накладні/розрахунки коригування прийматимуться до реєстрації в ЄРПН за новою формою (у редакції наказу №276) починаючи з 16 березня 2017 року.
До вказаної дати податкові накладні/розрахунки коригування реєструються в ЄРПН за старою формою (до внесення змін наказом №276).
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
Займались у минулому році благодійною діяльністю – маєте право на податкову знижку
Відповідно до пп.166.3.2 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Нагадаємо, відповідно до пп.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Статтею 729 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV (далі - ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст.720 ЦКУ, серед яких можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, територіальна громада для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.
Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви. До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником податку контролюючому органу, є копія договору про пожертву.
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
Підпунктом 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що не є об’єктом оподаткування операції з надання послуг платіжних організацій платіжних систем, пов’язаних з переказом коштів, з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і відступлення прав вимоги за фінансовими кредитами фінансових установ, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства. Перелік послуг з розрахунково-касового обслуговування визначається Національним банком України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. п. 1 п. 3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі – Порядок №21), отримані банком кошти від платника ПДВ у вигляді відсотків за договорами кредитування відображаються у рядку 5 (колонка А) податкової декларації з ПДВ.
Операція з виплати платником ПДВ банку відсотків за договорами кредитування відповідно до п.п.1 п. 4 розділу V Порядку №21, відображається у рядку 10.3 (колонка А) декларації з ПДВ.
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
ДПІ у м. Івано-Франківську повідомляє, що Податковим кодексом України передбачено подання відомостей про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) у вигляді звіту про суми податкових пільг. Даний звіт затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233. Відтак за неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ.
При цьому нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Нагадаємо, що станом на 31.12.2016 року Державною фіскальною службою України затверджено довідники пільг:
- Довідник №81/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;
- Довідник №81/2 інших податкових пільг.
У довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, ПДВ, плати на землю, акцизного податку, місцевих податків та зборів, оподаткування неприбуткових установ і організацій, а також початок та кінець дії пільг. Зазначені довідники застосовуються при заповненні Звіту про суми податкових пільг.
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
Чи можуть бути повернені надміру сплачені кошти платнику податків, якого знято з обліку в контролюючому органі?
Відповідно до п. 97.6 ст. 97 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо суми надміру сплачених грошових зобов’язань або суми невідшкодованих податків з відповідного бюджету перевищують суми грошових зобов’язань або податкового боргу перед таким бюджетом, суми перевищення використовуються для погашення грошових зобов’язань або податкового боргу перед іншими бюджетами, а за відсутності таких зобов’язань (боргу) перераховуються у розпорядження такого платника податків.
Органи Державної фіскальної служби (далі – ДФС) при поверненні помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань (далі – переплати) керуються ст. 43 ПКУ та Порядком взаємодії територіальних органів ДФС України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 № 1146 (далі – Порядок № 1146).
Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення (п. 5 Порядку № 1146).
Відповідно до абзацу першого п.п. 1 п. 11.21 розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462) із змінами та доповненнями, підставою для зняття з обліку у контролюючих органах платників податків, державна реєстрація припинення яких здійснюється згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», є надходження відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Дата зняття з обліку відповідає даті закриття останньої інтегрованої картки платника податків або даті отримання відомостей про припинення юридичної особи у разі, якщо на момент отримання таких відомостей були закриті всі інтегровані картки такого платника податків.
Абзацом восьмим п. 3 глави 1 розд. ІІ Порядку ведення органами ДФС України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (далі – Порядок), визначено, що в інформаційній системі органів ДФС інтегровані картки платника закриваються із встановленням дати закриття за умов:
погашення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені та/або списання сум податкового боргу, штрафних санкцій та пені;
повернення платнику помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або списання до бюджету за заявою платника;
повернення платнику помилково та/або надміру сплачених коштів єдиного внеску та/або списання до фондів соціального страхування за заявою платника;
відсутності розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань або податкового боргу, не погашених на дату закриття ІКП.
При цьому згідно абзацу третього п. 4 глави 1 розд. ІІ Порядку, після припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця на підставі судового рішення та/або після проведення державним реєстратором спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання та кошти єдиного внеску (у разі відсутності заяви платника податків про їх повернення) списуються до бюджету та до фондів соціального страхування за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС.
Отже, повернення органами ДФС сум надміру сплачених грошових зобов’язань платнику податків, що ліквідується можливе у період, що передує зняттю з обліку у контролюючих органах та виключно на підставі заяви платника податків.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 135.04).
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
Оподаткування ПДФО операцій з обміну об’єктів нерухомого майна
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п. 164.1 п. 164 якого базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 ПКУ (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна регулюється статтею 172 Кодексу, згідно з п. 172.1 якої дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовано такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розміщені на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не поширюється на майно, отримане таким платником у спадщину.
Разом з тим, згідно з п. 172.2 ст. 172 Кодексу дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу (5%).
Відповідно до п.172.3 ст.172 Кодексу дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону.
Отже при обміні платниками податків – фізичними особами одного об’єкту нерухомого майна (квартири), на інший об’єкт (квартиру), який має більшу оціночну вартість, без отримання грошової компенсації, не оподатковується дохід одержаний кожним платником у вигляді вартості об’єкту обміну за умов, що це перший обмін протягом звітного податкового року і відчужуваний об’єкт перебуває у власності платника понад три роки, за винятком отриманого майна у спадщину.
Якщо платниками податку згадані умови не дотримані, базою оподаткування кожного об’єкту обміну є вартість відчужуваної квартири, визначеної у договорі, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 103.02).