Новi архiтектурнi ритми: вiд класики до хард-року
Сьогоднi, блукаючи вуличками Iвано-Франкiвська, можна побачити все: вiд залишкiв iсторичного валу колишнього Станiславова, палацу засновника мiста Потоцького, серiї архiтектурних споруд австрiйцiв, полякiв, євреїв, вiрменiв, радянських "хрущовок" i бетонних багатоповерхiвок до сучасних новобудов зi скла i металу, елiтного житла, великих торгових комплексiв. i хоч мiсто - це не закостенiла догма, неповторний почерк епох мiцно закарбувався на вулицях обласного центру. Про новi штрихи у його доповненнi розповiдає мiський голова Iвано-Франкiвська Вiктор Анушкевичус.
- Вiкторе Андрюсовичу, архiтектуру часто порiвнюють з мелодiєю, що застигла в часi. Якщо дотримуватися цiєї метафори, яка мелодiя притаманна Iвано-Франкiвську? /p<> - На мiй погляд, це поєднання класичної музики, можливо, з хард-роком, але без плавних переходiв. На превеликий жаль, архiтектура нашого мiста дещо спотворена. Зокрема, площа Ринок, де новобудови не вписуються в загальний ансамбль, ущiльнюючи iсторичну територiю i закриваючи вид на важливi архiтектурнi споруди, родзинки нашого мiста. Але є й хорошi перспективи вiдродження iсторичних пам'яток. Так, зараз ведуться консультацiї-перемовини з обласною державною адмiнiстрацiєю щодо подальшої долi палацу Потоцьких. На моє переконання, ця споруда має бути туристичним, духовним, iсторичним та археологiчним центром мiста, де мав би розмiщуватися музей етнографiї, археологiї i краєзнавства. Адже виставленi в краєзнавчому музеї експонати складають усього 6-7% вiд їх загальної кiлькостi. Вiдсутнiсть виставкових площ призводить до того, що мешканцi Iвано-Франкiвська та туристи не мають змоги побачити всього того цiнного надбання, яке є в нас. Тому якщо буде досягнуто порозумiння у владних коридорах, палац Потоцьких стане ще однiєю родзинкою мiста, за допомогою якої можна привабити туристiв, величезний потiк котрих спрямовується в Карпати. Наше завдання - зацiкавити приїжджих самим мiстом, затримати на добу-двi, а може, й бiльше. Передумови цьому є: чудовi можливостi для розвитку конференцiйного туризму i туризму розваг, величезна кiлькiсть талановитої молодi, яка працює на ентузiазмi. Я особисто буду сприяти проведенню розмаїтих iмпрез, розвитку творчих майстерень, арт-студiй:
- Якi ще родзинки, на вашу думку, можуть зацiкавити гостей мiста?
- Сьогоднi багато списiв ламається об примiщення колишнього пивзаводу. Я вважаю, що це дiйсно пам'ятка промисловостi ХVIII столiття, тож її треба обов'язково зберегти та вiдновити, тому що в Iвано-Франкiвську завжди було пиво власного виробництва. Зараз це втрачено, але обов'язково буде вiдновлено як саму споруду, так i традицiї пивоварiння.
- Якi змiни плануються до запровадження найближчим часом у мiстобудуваннi?
- Вже змiнено iдеологiю забудови Iвано-Франкiвська. Будiвельнi роботи в центральнiй частинi мiста бiльше вестися не будуть. Винятком можуть стати лише тi споруди, якi пiдлягають знесенню. Акцент у будiвництвi буде перенесено на розбудову прилеглих спальних мiкрорайонiв. Сьогоднi розглядається можливiсть побудови мiста-супутника. Я глибоко переконаний: ми зможемо говорити про те, що Iвано-Франкiвськ - європейське мiсто, лише тодi, коли його околицi будуть європейськими хоча б зовнiшньо.
Я вважаю помилкою дозвiл на будiвництво великих торгових комплексiв у центральнiй частинi Iвано-Франкiвська. Звичайно, в Європi вони теж присутнi в центральних районах мiст, але не в такiй великiй кiлькостi, як у нас. До прикладу, в Чехiї основна частина гiпермаркетiв з розвинутою iнфраструктурою розмiщена за межами мiста, на спецiально вiдведенiй територiї приблизно в сто гектарiв. Люди, якi приїжджають туди, мають можливiсть зробити покупки, починаючи вiд сiрникiв i закiнчуючи меблями. Вважаю, що й нам необхiдно у майбутньому запровадити такий досвiд.
В силу об'єктивних обставин сьогоднi в iвано-Франкiвську iсторичний центр поєднався з дiловим. Великий потiк людей, машин призводить до проблем з рухом транспорту, заторiв на дорогах, руйнацiї дорожнього покриття. Тому виникає потреба у побудовi нових сполучень, якi допоможуть у першу чергу "розвантажити" центр мiста.
- В Iвано-Франкiвську вже кiлька рокiв працює проект ООН i не тiльки фiнансово сприяє вiдновленню багатоквартирних житлових будинкiв, а й запроваджує новi механiзми залучення городян до вирiшення проблем комунального господарства.
- Саме перед зустрiччю з вами у мене вiдбулася плiдна розмова з доктором Сахо, мiжнародним менеджером, який координує цей проект. Його iдея полягає в тому, щоб залучити городян до вирiшення локальних проблем мiста, пов'язаних з житлово-комунальним господарством. Проект допомагає змiнити ставлення людей до власностi, дає розумiння того, що ця власнiсть не чиясь, а їхня.
Представники проекту самi оглядають i обирають будинки, якi, на їхню думку, потребують реконструкцiї. Потiм погоджують свою iнiцiативу з мешканцями, а тi вже звертаються до мiського голови з проектною пропозицiєю. Саме такий пiдхiд викликає зацiкавлення i стимулює людей до нових форм самоорганiзацiї та змiни ставлення до комунальної власностi.
Сьогоднi ця програма дiє в трьох мiстах України: Iвано-Франкiвську, Рiвному та Житомирi. Планується залучення й iнших обласних центрiв до цього проекту.
- Чому саме Iвано-Франкiвськ став одним iз пiлотних мiст впровадження проекту?
- На думку доктора Сахо i його колег, Iвано-Франкiвськ є одним з найгарнiших мiст України. Сьогоднi вони розглядають його як головного партнера, в якого будуть вкладати кошти, запрошують мешканцiв Iвано-Франкiвська звертатися до мiського голови зi своїми пропозицiями щодо розбудови рiдного мiста. Так що iнiцiатива за городянами.
Олена Панасовська