Щорічно 28 квітня в Україні відзначають День охорони праці, який збігається зі Всесвітнім днем охорони праці.

Метою Дня охорони праці було привернути увагу світової громадськості до масштабів проблеми, виявити, наскільки створення та просування культури охорони праці може сприяти зниженню смертності на робочих місцях. З огляду на тяжкість наслідків від нещасних випадків і захворювань, пов’язаних з працею на виробництві, та зважаючи на необхідність створення належних умов праці для людини за принципом пріоритетності її життя та здоров’я, Міжнародна організація  праці (МОП) щороку відзначає Всесвітній день охорони праці.

Міжнародна організація праці (МОП) – це одна із найстаріших міжнародних міжурядових організацій. Своїми першочерговими завданнями МОП визначає: підтримку демократії і соціального діалогу, боротьбу з бідністю і безробіттям, заборону дитячої праці, збереження здоров’я і життя працездатних громадян. Культура охорони праці – це створення чітко сформульованої системи прав, обов’язків та сфер відповідальності, де принцип профілактики має найвищий пріоритет.

Щорічно МОП визначає тему (девіз) Всесвітнього дня охорони праці. Девіз 2023 року звучить так: «Безпечне та здорове робоче середовище – основний принцип та право на роботі».

Актуальність проблеми охорони праці та безпеки життєдіяльності людини сьогодні, у час повномаштабної війни в Україні, значно зросла. Адже збереження людського життя та здоров’я － основне завдання держави. Тому потрібно докладати чимало зусиль: створювати умови безпечної життєдіяльності, як в навколишньому середовищі, так і в середовищі праці.

У нашій державі є Закон України «Про охорону праці», який визначає: «Охорона праці － це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності» і формулює основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров’я.

Пам’ятаймо, що цінність результатів будь-якої трудової діяльності не може бути вище цінності здоров’я та життя працівника.