Комфортний розвиток, який відчуває кожен франківець – мрія чи реальність? Робоча група з формування Стратегії розвитку Івано-Франківська переконує – це амбітний, але цілком реальний план. В якому мрія кожного може втілитися в житті міста.

Спільна робота з планування офіційно стартувала 3 грудня у “Промприладі”. Їй передували 10 місяців підготовчої роботи. «”Новорічний період” ми починаємо з такого гарного діла, як Стратегія. Франківськ має бути №1 не лише в Україні, але й в Східній Європі!», – заявив міський голова Руслан Марцінків.

«Часто люди порівнюють Франківськ з Черкасами, Полтавою, тощо. Я б ішов далі й порівнював Франківськ з Жешувом, містами Чехії, Угорщини, Австрії. Бо в культурному плані ми ближче до центральної Європи. Дуже легко ховатися за відсталі радянські практики, говорити, що “нам не вдається, бо нам заважали”. Але коли ми дивимося на себе крізь призму міст європейських, ми будемо бачити, що маємо великий простір для вдосконалення», – розповідає Євген Глібовицький — експерт з довготермінових стратегій, якого вдалося залучити до супроводження процесу.

Він наголосив на кількох важливих аспектах, навколо якого, на його думку, варто розбудовувати стратегію розвитку:

• Люди

Всі питання, які стосуються людського капіталу, є критично важливі: освіта, культура, можливість для самореалізації, тощо.

• Інфраструктура

Сполученість, зв’язок, енергоощадження визначають якість життя.

• Комплексність

Місто може мати лідерство в чомусь одному, але якщо люди не відчувають цього у своїй побутовій взаємодії, вони все одно не будуть задоволені. А ключове питання – щоб люди хотіли жити в Франківську, бути тут, приводити нове життя і не хотіли звідси виїжджати.

«Тут було середовище, яке багато років працювало для того, щоб зміни були можливими. І я маю величезну повагу до тих людей, які роблять важливі кроки не тому, що їм легко, чи тому, що їм все вдається. А тому, що вони мають величезну пасіонарність, яка дає можливість робити неможливе і перевертати гори. Франківці багато із неможливого уже зробили. Залишилося пройти решту шляху», – надихає експерт Євген Глібовицький.

Раніше він уже супроводжував подібну роботу у Львові. Каже, що Львів найкраще скористався зі стратегічних процесів і стратегічних проектів, які були в кінці нульових – на початку 2010. І дуже добре зміг зловити цю хвилю та розвиватися комплексно.

«Ще у 2006 році там на Площі Ринок була автомобільна стоянка… А зараз це місто, яке ми знаємо не тільки через туризм, але й освіту, ІТ-сектор, потужний бізнес… Тобто, це місто, де люди себе можуть знаходити», – говорить експерт про свій попередній досвід, який планує використати й для Франківська.

А також додає, що для стратегії міста критично важливо, щоби в обговорення були включені громадянське суспільство, бізнес, культурні кола, та місцеве самоврядування, без якого нічого працювати не буде.

«Франківськ є унікальним, бо він підходить до питання стратегування системно. Цій події передували 10 місяців підготовчої роботи. Це десятки зустрічей, зважувань, роботи. Попрацювали науковці, аналітики. Ми на етапі «викопаного котловану». Далі ефект буде поступовим, проявляючись у відчутті, що Франківськ в порівнянні з іншими містами розвивається більш якісно», – розповідає Євген Глібовицький.

Руслан Марцінків виступив на події як представник міського самоврядування. Налаштований оптимістично:

«В Івано-Франківську є ті середовища, які можуть допомогти місту стати №1. В Україні та у всій Східній Європі. Якщо ці люди повірять, що ця стратегія їхня. Якщо візьмуть участь у її розробці. Це дуже амбітний план, бо поєднати людей надзвичайно складно. Але так само надзвичайно важливо залучити погляд усіх мешканців. Стратегія розвитку – це той майданчик, де ми маємо обговорити проблеми відверто. Крім експертів залучити погляд забудовника, продавчиню з ринку, айтішника. Всі повинні розуміти куди рухатися, яким буде наше майбутнє», – коментує міський очільник.

Виконавчий директор платформи «Тепле Місто» Ілларіон Павлюк наголошує, що в Україні недооцінене стратегування як таке.

«Для того, щоб розуміти і знати, куди розвиватися, треба обов’язково мати план в довгій перспективі. Франківськ дуже активно будується, розвивається, це добре. Але треба думати комплексно: як будувати так, щоб, до прикладу, не збільшувати кількість заторів; зважати на зміни клімату, прогнози. Це все треба прораховувати», – каже він.

Він наголошує також на важливості консолідації людей під час обговорення стратегії. Бо це можливість дати відповідь на питання «яке місто ми хочемо бачити?». І спільно працювати на цю ідею.

«Перспективи величезні: є досвід європейський, досвід розвинених країн тих міст, де системно застосовується стратегування. Ми розуміємо, що не треба винаходити велосипед – треба брати найкращі практики і застосовувати їх. Франківськ має для цього чудові можливості, саме тому я тут. Часи змінюються на краще і це чудове вікно можливостей для такого прекрасного міста, як Івано-Франківськ», – заявив Ілларіон Павлюк.

До творчого процесу пошуку стратегії уже залучено багато людей з їх експертизами, вміннями, знаннями та кваліфікацією. Ініціювали процес створення Стратегії «Тепле місто», міський голова та виконавчий комітет Івано-Франківська міська рада, Франківський драмтеатр, юридична компанія MORIS GROUP та асоціація науковців «Наука. Дослідження. Інновації». До процесу вже доєдналася комунікаційна компанія Plusone social impact та фахівці зі стратегічного планування pro.mova. Бути в курсі новин проекту «Стратегія розвитку Івано-Франківська» і стати його частиною можна на сайті.