В Управління праці Івано-Франківської міської ради звернувся працівник-особа з інвалідністю 3 групи з питанням: чи має право роботодавець залучати його до роботи у нічну зміну?

Насамперед, хочеться зазначити, що особи з інвалідністю в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України та іншими законодавчими актами.

Перш ніж оформлювати трудові відносини з такими особами, роботодавець має враховувати, що згідно із ч. 6 ст. 24 КЗпП забороняється укладати трудовий договір із громадянином, якому згідно з медичним висновком запропонована робота є протипоказаною за станом здоров’я. Для підтвердження факту інвалідності роботодавець має зажадати від кандидата на посаду відповідний документ, що містить рекомендації щодо умов і характеру роботи, яку він може виконувати.

Прийняття на роботу людини з інвалідністю оформляється в загальному порядку. Разом із заявою працівник подає такі документи:

-         паспорт (інший документ, що посвідчує особу);

-         трудову книжку;

-         документ про освіту (за необхідності);

-         копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;

-         копію пенсійного посвідчення;

-         довідку МСЕК (про присвоєння йому відповідної групи інвалідності);

-         індивідуальну програму реабілітації, що видається МСЕК.

Тепер безпосередньо про основні пільги та гарантії для працівників з інвалідністю:

-         Особі з інвалідністю, направленій на роботу відповідно до рекомендацій МСЕК, не може бути встановлено випробування для прийняття на роботу (ч. 3 ст. 26 КЗпП). Якщо така особа працевлаштовується самостійно, то їй можна встановлювати випробування

-         Понаднормова робота та робота в нічний час допускається лише за згодою особи з інвалідністю за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям, викладеним у довідці МСЕК (ст. 55, 63 КЗпП)

-         На прохання особи з інвалідністю роботодавець повинен встановити йому неповний робочий час тієї тривалості, про яку просить працівник і створити пільгові умови праці (ст. 172 КЗпП). Оплата праці здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу

-         Працівникам з інвалідністю I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а III групи – 26 к. д. відповідно до ст. 6 Закону України "Про відпустки". У перший рік роботи відпустка повної тривалості може надаватися таким особам (за їхньою заявою) і до закінчення 6 місяців безперервної роботи

-         Працівники з інвалідністю I і II груп мають право на відпустку без збереження зарплати тривалістю до 60 к. д. щорічно; з інвалідністю III групи – до 30 к. д. щорічно

-         Інвалідність, яка перешкоджає виконанню роботи за договором, є підставою для дострокового розірвання строкового трудового договору на вимогу працівника(ст. 39 КЗпП). У цьому випадку роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник

-         Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" не допускається відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення з ініціативи адміністрації, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності, за винятком випадків, коли за висновком МСЕК стан здоров’я такого працівника перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю та безпеці праці інших осіб або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров’я особи з інвалідністю.

До уваги роботодавців:

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» для підприємств, установ, організацій установлено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Наприклад, якщо в установі працює від 8 до 25 осіб – у кількості 1 робоче місце для особи з інвалідністю.