18-25 серпня управління у справах сім’ї, молодіжної та гендерної політики у селі Яблунька Богородчанського району організувало екологічний табір за програмою «Діти міста», в якому взяло участь 50 осіб. Тренерами-волонтерами та активними учасниками табору стали не тільки власне діти, але й члени молодіжної громадської організації «Осмомисли».
      Спільними зусиллями були проведені тренінги, обговорення, походи та розважальні забави, що дали змогу дітям, основна частина яких на сьогодні уже зіткнулася з вагомими соціальними проблемами, добре відпочити, відволіктися від власних негараздів, відчути доброту і підтримку старших друзів. Також на запрошення прибула молодь з Донецька, Дніпропетровська, Херсону та Кривого Рогу. А спільним об’єднавчим гаслом-девізом і символом табору став вислів «Замок кришталевого кола», що означало для учасників згуртованість у колі друзів, кришталево чисті стосунки і будування на цій основі міцної твердині справжньої української єдності.
      Першим цікавим відкриттям став природній грязьовий вулкан в селі Старуня. Таємниче місце посеред відкритого поля, на якому просто з-під землі виривається вогонь і сочиться смолянисто-болотиста суміш, трохи лякало і водночас приваблювало своєю незвичайністю.

19 серпня, на свято Спаса Господнього, учасники табору усім гуртом освятили яблука та інші фрукти в місцевій Яблунівській церкві. А наступного дня вирушили в ліс, щоб пройтися стежками Української Повстанської Армії, відвідати місця боїв і героїчної слави, особисто відчути подих природи, яка пам’ятає далекі славні події. Адже на околиці Яблуньки стояв військовий табір, що був сформований ще в передвоєнний час і де проходила вишкіл військова старшина УПА. Молоді люди з пошаною в серці всю дорогу несли синьо-жовтий та червоно-чорний прапори, під якими жили, боролися та помирали наші герої.
      Також 22 серпня відбувся одноденний похід на гору Сивуля (1836 м). Спільна мета об’єднала усіх учасників навколо досягнення результату – кожен допомагав одне одному, щоб усі разом спільно могли підкорити вершину, помилуватися чудовими карпатськими краєвидами з гірської висоти та встановити на вершині Державний прапор України. Провідник Дем’янюк Мирослав, вчитель історії, був приємно вражений тим, що похід і увесь табір проходить без вживання алкоголю. Уже на горі разом заспівали державний гімн.
      Поміж походами, крім відпочинку, учасники табору проходили майстер-класи з бісероплетіння та художнього розписування каменю (ведуча – Гринишин Леся).
      В переддень незалежності України зібралися, щоб ще раз поклонитися усім борцям за волю нашої землі. Відбулася хресна дорога «Співстраждання українського народу» на місце, де в 1944 році було знищено український повстанський обоз із пораненими. Хресну дорогу провів отець Орест Путько. Трагічне за змістом, але життєствердне у своїй суті дійство очищало від предковічного болю історичної несправедливості щодо українського народу, вселяло в душі віру у добре майбутнє для України.
      24 серпня святкували в таборі. Усі вітали одне одного зі святом і розуміли справжню важливість цього дня. Адже відчувалося, що кожен є дійсно вільним у виборі того, як і коли долучатися до творення спільного буття і майбуття. Тому увесь день учасники обговорювали проекти, які б вони хотіли б втілити в життя і таким чином прислужитися Україні.
      В останній день табору учасники відвідали Манявський скит, піднялися до Блаженного каменя, щоб скуштувати цілющої води і помолитися за своїх рідних та близьких, за можливість спільно збиратися дружнім колом під час наступних таборів.