26 травня 2009 р. в Івано-Франківській ДМШ № 1 відзначали більш як піввіковий ювілей творчої діяльності викладача школи, який продовжив традиції, що були закладені музикантами викладачами школи європейського рівня 20-30-х рр. XX ст. - О.Висоцьким, В.Рівним, І.Недільським та іншими. Та не тільки продовжив, а й збагатив і розширив, створивши нові ансамблі та оркестри, учасниками яких є учні та викладачі, адже Івану Фіцаловичу, як і багатьом українським композиторам та музикантам, притаманне поєднання творчої, педагогічної та виконавської діяльності.
      Після закінчення музичного училища з класу віолончелі з відзнакою Івана Фіцаловича запросили на роботу до філармонії, а з 1953 р. – до музичної школи, де викладач прищеплював своїм учням любов до класичної і народної музики та пісні чи то в сольному виконанні, чи в ансамблевій грі (дует, тріо, квартет, квінтет, секстет, камерний оркестр), якими він керував. Також І.Фіцалович створив фортепіанний квінтет і камерний оркестр з педагогів, який брав участь в різноманітних концертах, обласних конкурсах, займав почесні місця та отримував нагороди. За сумлінну працю І. Фіцалович був відзначений на міській дошці пошани як працівник філармонії, згодом – як викладач музичної школи.
      У 1963 році його разом з дружиною запросили на роботу до обласного музично-драматичного театру ім. І. Франка на посаду завідувача музичною частиною. Для театру І.Фіцалович написав музику до вистав «Катерина» за Т. Шевченком, «Камінна душа» Г. Хоткевича, «Селяни» за Реймоном та ін.
      Та душею Іван Юліанович завжди був у школі зі своїми учнями і викладачами. Прагнення духовного спілкування з людьми, які були закладені в сім’ї греко-католицького священика, потреба у вихованні освічених українських дітей, повернули його назад до школи.
      Досвідчений педагог виховав не одне покоління юних музикантів, навчаючи гри на віолончелі, контрабасі, працюючи з ансамблями та оркестрами. Володіючи ефективними методами викладання, Іван Юліанович перш за все дбає про музичний розвиток дітей, звертаючи увагу на їх індивідуальні можливості, дбаючи про їх смаки та уподобання. Серед його учнів - професор Ігор Мацієвський (Санкт-Петербург), доцент Роман Кузьменко (Кривий Ріг), та інші, які працюють у Томську, Києві, інших містах України.
      Особливо цінним аспектом роботи викладача з учнями є забезпечення доступним їх розумінню та виконавським можливостям репертуаром – це і власні твори для скрипки, віолончелі, контрабасу, фортепіано та неоціненні переклади творів зарубіжних та українських композиторів-класиків та сучасних авторів. Іван Юліанович пише твори для шкільних колективів: хору старших і молодших класів, скрипкових ансамблів старших і молодших класів, пише супровід для фортепіанних творів, дописує партію другої скрипки до п’єс, сонат, концертів, скрипкових дуетів. Такий вид музикування дуже подобається дітям. Адже вони в ансамблевій грі почуваються впевненіше, комфортніше і мають можливість грати досить складні і цікаві твори. Тут педагог-композитор виявляє широку творчо-виконавську майстерність, даючи можливість юним виконавцям ознайомитися з шедеврами світової музики.
      Колектив школи – викладачі, учні, батьки, пишаються тим, що мають можливість спілкуватися з першим лауреатом премії В.Стефаника, глибоко духовною, релігійно-патріотичною людиною, удостоєною срібної медалі та ювілейної грамоти від кафедрального собору за твори літургійно-церковного змісту.
      Усвідомлюючи відповідальність перед Богом та Україною, 55 літ свого життя І. Фіцалович, знаний на Прикарпатті, в Україні та за кордоном, музикант, композитор, педагог, присвятив навчанню та вихованню юного покоління та широкої громадськості.
      Під час ювілейного вечора твори композитора виконували учні та викладачі школи. Ювіляра прийшли привітати: начальник управління культури ОДА В. Федорак, начальник відділу культури та навчальних закладів Т. Присяжнюк, заступник начальника управління міськвиконкому А. Голей, президент клубу української інтелігенції ім. Б. Лепкого У. Скальська та численні гості.