За даними МВС України, статистка правопорушень, що були скоєні школярами за останні десять років свідчить, що кількість пра­вопорушників у цій категорії збільшилась від 5653 до 7685 чоловік, тобто приріст за десять років складає 36%. Приріст злочинів, кваліфікованих як хуліганство, склав 4,3 %. У два з половиною рази збільшилась кількість умисних вбивств, у 2,3 - завдання тяжких тілесних ушкоджень. Кожен два­дцятий учень вчинив злочин, мотивуючи його бажанням помсти; 12,9 % скоїли злочин під впливом інших співучасників.
     Та ж статистика свідчить, що більшості правопорушень, скоєних шко­лярами, передували незначні проступки, що не підлягають кримінальній відповідальності. Отже, відсоток правопорушень серед підлітків можна було б значно скоротити, якби в системі освіти і виховання існував ефек­тивний механізм профілактики насильства серед школярів.
     Наразі існує кілька освітніх програм, спрямованих на розвиток у школярів навичок вирішення конфліктів ненасильницьким шляхом. Одна з них - програма «Медіація однолітків».
     Медіація - це добровільний і конфіденційний процес, у якому нейтра­льна третя особа (медіатор) допомагає сторонам знайти взаємоприйнятний варіант вирішення ситуації, що склалася. Особливою рисою медіації є те, що сторони спільно беруть на себе відповідальність за прийняття рі­шення та його виконання. Під час проведення процедури медіації всі сто­рони повинні пам'ятати про певні правила та обв'язки, яких необхідно до­тримуватися.
     Вирішуючи конфлікт за допомогою медіації, сторони повинні налаш­туватися на співробітництво, це є головною задачею медіатора. Важливо зазначити те, що медіатор не має права вирішувати конфлікт за учасників, натомість медіатор:
     • допомагає, щоб кожен учасник висловив своє бачення ситуації;
     • слідкує, щоб усі учасники почули версію протилежних сторін;
     • визначає, узагальнює і перераховує питання, щодо яких здійснюва­тимуться переговори;
     • визначає спільні позиції та інтереси сторін.
     Медіатор повинен познайомити сторони з процесом медіації, його завданнями та правилами. Потім кожна зі сторін описує своє ба­чення ситуації, що склалася. З сказаного медіатор складає список питань, які потребують розв'язання. Сторони за допомогою медіатора знаходять можливі варіанти розв'язання суперечки, у кінці процесу сторони обгово­рюють шляхи розв'язання конфлікту, обирають найбільш прийнятний та укладають угоду.
     У двох загальноосвітніх навчальних закладах Івано-Франківська, а саме в загальноосвітній школі №7 та загальноосвітній школі № 3 діють такі «Школи порозуміння». В них учні-медіатори проводять зустрічі з однолітками, між якими виник конфлікт, і допомага­ють їм залагодити суперечку з урахуванням інтересів всіх сторін. Таким чином, медіація однолітків покладає відповідальність за вирішення конф­ліктів на самих учнів.
     Школярі мають декілька переваг перед досвідченими спеціалістами при вирішенні конфліктів, що виникають між однолітками.
     По-перше, коли учні мають можливість допомагати вирішувати конф­лікти між своїми однолітками, зменшується ризик виникнення непорозу­мінь між поколіннями.
     По-друге, всі люди, залежно від вікових особливостей, мають різне ба­чення та підходи до вирішення конфліктів.
     По-третє, ровесники більше довіряють одне одному, насамперед тому, що не відчувають влади у своєму колі. Вони працюють за принципом «рівний - рівному».
     По-четверте, той факт, що школярі у вирішенні конфліктної ситуації не зіштовхуються з авторитетом дорослих, а отримують допомогу від ровесників, налаштовує їх на прийняття таких послуг та надання згоди на співпрацю.
     Дані аргументи свідчать на користь впровадження медіації одно­ літків у навчальних закладах, а це безумовно позитивно впливатиме на за­гальну атмосферу стосунків у школі.