Для розвитку маленької дитини надзвичайно важливою є турбота про неї дорослих. Спочатку – тепло материнських грудей і лагідність її рук, потім – любов близьких людей: батька, братів та сестер, бабусі та дідуся; запах рідної домівки…Роль батьків для дитини надзвичайно важлива. Адже вони дають дітям життя, відповідають за догляд і виховання, беруть на себе фінансову відповідальність, мають юридичні повноваження, в тому числі право прийняття важливих рішень від імені своїх дітей. Батьки допомагають відчути взаємне тепло і любов, передають дітям досвід поколінь, життєві цінності та духовність, надають зразки для наслідування, поступово прищеплюють соціальні й побутові навички, необхідні у самостійному житті. Ці потреби життєво важливі для кожної дитини, якого б віку вона не була.
        Специфіка зростання дитини в лоні сім’ї полягає в тому, що її особистість формується серед людей, які її люблять і створюють простір для зростання. Велике значення тут має характер стосунків безпосередньо між батьками та їхні інтереси, захоплення. Саме в родині беруть початок норми поведінки, трудові навички, ціннісні орієнтири, тобто усі ті якості, які згодом становитимуть сутність дитини.
        Практично кожна дитина, яка сьогодні виховується в інтернатному закладі, мріє про сім’ю. Хоча дитина в державних закладах і отримує комплекс соціального обслуговування, вона не застрахована від труднощів, що проявляються у відсутності навичок самостійного життя, невмінні будувати стосунки в сім’ї.
        Зрозуміло, що людина повинна зростати в сім’ї рідних батьків, але коли це неможливо, то альтернативою біологічній родині може бути прийомна сім’я, до якої можна влаштувати до 4-х дітей, та дитячий будинок сімейного типу, де можуть проживати від 5-ти до 10-ти дітей, включаючи рідних дітей батьків-вихователів.
        З 1999 року прийомна сім’я як сімейна форма державної опіки над дітьми поширюється в регіонах України.
       Основна мета прийомної сім’ї/дитячого будинку сімейного типу –тимчасове утримання й виховання дитини. За дитиною зберігається статус сироти, держава виконує функції опікуна через соціальних працівників. Держава не тільки фінансує утримання й виховання дитини в прийомній сім’ї/дитячому будинку сімейного типу, а й надає допомогу на її розвиток, соціалізацію, організовує соціальне супроводження (допомогу) сім’ї та дитині, забезпечує захист її майнових та житлових прав, вирішення медичних проблем, подолання психологічних травм, задоволення щоденних потреб.
        У 2003 році в нашому місті створена перша прийомна сім’я. У 2008 році таких сімей є вже дев’ять, в них виховується одинадцять дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки.
       Для того, щоб взяти на виховання дитину, майбутні батьки проходять навчання в Івано-Франківському обласному центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Вони повинні мати житло й отримувати дохід, не менший за прожитковий мінімум. З боку держави виділяється щомісячна соціальна допомога, розмір якої становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку. Із суми соціальної виплати нараховується ще 35%, які батьки додатково отримують як державну зарплату.
        За детальнішою інформацією з питань створення та функціонування прийомних сімей/дитячих будинків сімейного типу звертайтеся в Івано-Франківський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, що знаходиться за адресою: вул. Гординського,10; телефон 75-05-97.
       …Можливо, саме ваша сім’я стане для прийомної дитини осередком любові й тепла, якого вона не зазнала від рідних батьків…І саме ви навчите цю дитину більше усміхатися і любити людей… І ваш вчинок зробить цей світ добрішим…