Не завжди знання англійської мови – запорука успіху. У деяких країнах Європи вам прийдеться нелегко без знання ключових фраз місцевою мовою. Пронуємо перелік країн, перед відвідуваннями яких варто погортати розмовник.
1. Угорщина.
Як відомо, майже усі сусіди України відносяться до слов’янської мовної групи, але саме Угорщина вибивається з цього списку. Мова цієї країни ні крапельки не схожа до нашої і частенько звучить нам гавкотом.
Будапешт – місто прогресивне, переважна більшість населення досить вільно володіє англійською. Але якщо ви маєте пересадку або вирішили відвідати невеличкі містечка Угорщини, приготуйтесь до подолання мовного бар’єру. Насправді, угорська мова дуже важка для слов’ян, тому в такому випадку рятує «мова жестів».
У вас буде набагато більше шансів дізнатись дорогу до вокзалу, якщо як в дитячій грі показувати жестами поїзд з запитальним виразом обличчя. Звучить смішно, але це насправді працює.
2. Франція.
Want to speak English – go to England. Так історично склалось, що французи не люблять сусідню Британію, тим самим гонорово не використовують їх мову без нагальної потреби. Та найбільша проблема в тому, що навіть знаючи англійську, француз радше відповість вам французькою. Не дивлячись на те, що ви нічогісінько не зрозумієте.
У туристичних місцях завжди є люди, що говорять англійською, а й інколи російською. Тому хвилюватись не варто. Але якщо ви схочете спитати дорогу у перехожого, бажано говорити з французьким акцентом та характерною «р». Парижани дуже радіють з намагань, навіть таких, вшанувати їх мову.
Якщо ж ви не можете порозумітись з продавцем у крамниці на різних мовах, викладіть весь ваш словниковий запас французькою. Тоді він зрозуміє, що шансів на бесіду рідною мовою немає, і сам заговорить з вами англійською.
Важливий момент: французи дуже ввічливі. Вони усюди будуть з вами вітатись, бажати вам гарного дня та дякувати різними варіантами. Тож варто бути чемним та відповідати їм також французькою.
3. Іспанія.
Гарячі іспанці полюбляють поговорити. Хоч вони і досить гарно говорять англійською, вони також будуть спершу звертатись до вас іспанською. Зрозумівши, що ви іноземець, скоріш за все, іспанець перейде на англійську. Але бувають випадки, коли підсівши до вас на лавку, місцевий почне розповідати вам за своє життя.
Така специфічна риса іспанців забавляє, ви одразу відчуваєте себе у серіалі з 90-х. Але не варто переривати цю розповідь, тим що ви не розумієте іспанською. Краще вивчіть ключові фрази «так», «ні», «я зрозумів» і т.п. Вірогідність, що після закінчення розповіді іспанець потисне вам руку і ввічливо піде, зростає до 90 відсотків.
4. Польща.
З цим нашим сусідом набагато легше. Досить дивно, але небагато поляків добре володіють англійською. Тут рятує те, що наші мови дуже схожі. Якщо ви заговорите з поляком українською, вірогідності, що він вас зрозуміє набагато більше, ніж з англійською.
Часто полякам все одно, що ви не говорите польською. Він буде продовжувати говорити з вами польською, приймаючи те, що ви відповідаєте англійською. Зазвичай їх мова українцям зрозуміла, але приготуйтесь до того, що говорять вони швидко, і прийдеться кілька разів перепитувати аби вловити суть сказаного.
5. Чехія.
Ця країна має чудові мовні умови для українських туристів. Багато чехів добре знають англійську, а ті, хто не знає, точно володіють російською на рівні, потрібному для порозуміння. До того ж, чеська мова також належить до слов’янської групи. Але вивчити пару слів чеською просто необхідно.
Для нас їх мова звучить в деяких випадках смішно. Наприклад «позор» – увага, «черстве» – свіже, «дівадло» – театр. Варто хоча б заради гарного настрою навчитись читати чеською. А це, до речі, зовсім не важко.
Ми не змушуємо вас зазубрювати іноземні слова, та нервово гортати розмовник. Лише запам’ятайте, як вітатись та дякувати мовою країни, куди ви плануєте їхати. Це гарантовано забезпечить вам посмішку та привітність у відповідь.
Відділ туризму