Нещодавно у чергових випусках новин прозвучала інформація про те, що близько 40% українських школярів
регулярно вживають алкогольні напої. Прозвучала і затихла. Жодної реакції органів влади, політичних партій чи громадських організацій. Повна тишина. З цією тишею можна було б спробувати змиритися, якби не … знання правди про алкоголь. Те знання, якого чомусь не мають переважна більшість українців. Не мають, адже щодня, йдучи на роботу, вони споглядають біг-борди з рекламою «гарячих» напоїв, щовечора бачать ту ж рекламу з екранів телевізора, переглядаючи кінофільми.
Тим часом численні дослідження науковців (В. Бехтєрєв, І. Павлов, Ф. Углов та ін.) доводять, що
всі види алкогольних напитків,
не залежно від їх міцності, в першу чергу руйнують нервові клітини мозку людини – нейрони. Алкоголь спричиняється до утворення міні-тромбів у крові людини. Ці мікроскопічні згусточки за 7–8 хв. після прийому алкогольного напитку закупорюють мікро капіляри головного мозку. Нейрони не можуть функціонувати без постійного постачання їм кисню і гинуть. (До речі, мить, коли починають гинути нейрони, може відчути кожен – після випитого, коли «вдарило в голову», це і є початок руйнування.) Залежно від дози випитого, у головному мозку щоразу гине від кількох сотень до кількох тисяч клітин. Спочатку алкоголь вбиває центри інтуїції, мислення, волі, потім – пам’яті, моралі, совісті та ін. В результаті людина швидко знищує свої інтуїтивні здібності, вольового самоконтролю, поступово – здатність до самостійного, критичного, гнучкого мислення, доброго запам’ятовування і пригадування інформації, зрештою – морально та інтелектуально деградує. Це гарно описав Єсенін: «Словно ветер осенний листву, осыпает мозги алкоголь».
Таким є вплив алкоголю (пиво, вино, шампанське, горілка, коньяк чи ін. – немає відмінностей). Також наявність алкоголю в крові у ніч зачаття є достовірною запорукою того, що дитина таких батьків вже не народиться здоровою. Можливо, це одна з причин української статистики: зі ста новонароджених немовлят тільки 5–9 народжуються повністю здоровою.
Алкоголь вбиває статеві клітини людини. Найшвидше з цим завданням справляються пиво і горілка. Звідси – та ж українська статистика: близько 40% чоловіків не можуть мати дітей. Причинами цього є вживання алкоголю, тютюнопаління і праця на важких роботах з хімічними речовинами.
У стародавні часи, а в деяких країнах (Греція, Франція та ін.) і сьогодні, вино вживали розбавленим з водою (1:2), воно замінювало соки, яких ще не вміли виготовляти, і, як вітамінізований продукт, вино пили перед споживанням м’яса, для покращення процесу травлення. Крім того, у Стародавньому Римі існував закон, згідно з яким шляхетним громадянам дозволялося вживати вино тільки після 30 років. Зате
споювання рабів підтримувалось, оскільки тоді легше було тримати їх в покорі. Греки знали: раб, який п’є вино, – покірний раб, він ніколи не підніме повстання.
Якщо пройтися в Івано-Франківську по вул. Незалежності від зупинки «Кінотеатр «Космос» до Центрального поштового відділення і порахувати рекламні щити, то можна побачити наступне. Їх налічується 74 шт., з них 52,7% (39 шт.) – це реклама алкоголю. Питання: чому мовчить громадськість (ніхто ж не хоче, щоб їхні діти вживали алкоголь), де дії влади?
Приблизно 90% фільмів, котрі транслює телебачення містять ту ж рекламу алкоголю: головні герої п’ють і смалять сигарети з екрану, тим самим впливаючи на глядача, в першу чергу, молодого, юного і – дітей. Нашим чоловікам наполегливо і цілеспрямовано нав’язується міф про те, що при будь-яких труднощах найкращий спосіб їх розв’язання – напитися. Коли є радісна подія – аналогічно. І народ дивиться, сприймає, втілює в життя і – гине. Вбиває сам себе і – тішиться. Навіть відкритих військових дій не треба, ми, українці, повбиваємо себе і своїх дітей самі – культурно випиваючи.
У світі налічується близько 60 країн, де діє повний сухий закон. У багатьох європейських країнах (Швеція, Нідерланди, Норвегія, Фінляндія та ін.) діють суворі обмеження щодо алкоголю. Зокрема, повністю заборонена його реклама (як і реклама тютюну) на вулицях і телебаченні, в інших ЗМІ, провадиться і відповідна цінова політика – наприклад, 1 кг. картоплі коштує 0,2–0,4 євро, а пляшка горілки – 20–40 євро (залежно від країни). Порівняймо з нашими цінами.
В Україні, складається враження, що людям, котрі знаходяться при владі вигідне споювання народу. Адже, вибачте за правду, отупіли і безвольними, задурманеними від пива, сигарет, вина, горілки, легко й зручно маніпулювати. Так що, давай, українська молоде! Мільйони пляшок пива задарма, футбол–2012 і – вперед у світле майбутнє 35-ирічних імпотентів! Адже ти, молодий українцю, не знаєш, що одна пляшка/банка пива в тиждень з ≈14-ирічного віку, і до 30-35 років ти вже не зможеш стати батьком/матір’ю. А якщо п’єш собі пиво протягом п’яти років навчання у ВНЗ, то виходиш звідти вже алкоголіком з І-ІІ ступінню алкоголізму. Але що казати – у всіх алкоголіків є такий «чудовий» психологічний механізм заперечення – скільки вони не пили б, все одно залишаються переконаними, що з ними все гаразд, і вони п’ють зовсім трошки, культурно.
Проте справа не тільки у нашій владі (їм давно, вибачте, наплювати на нас і наше здоров’я, здоров’я наших дітей), але й в кожному з нас. Адже найбільша реклама алкоголю ведеться у кожній нашій домівці. День народження, хрестини, Новий Рік, Різдво, Великдень чи інші свята – і в нас на столі стоять пляшки цього трунку. Ми випиваємо, сміємося, жартуємо, співаємо, всі веселі, дома не чути сварок, у всіх хороший настрій. А поруч бігає маленька дитина, бачить це все, та й звикає: ага! Якщо на столі є пляшка, значить всім весело, радісно, всі задоволені і дома свято. Значить пляшка – це добре. І вже з дитинства закладається програма підвищеної толерантності до алкоголю. А потім, коли дитина підросте, скільки б ви не говорили їй, що алкоголь – це погано, і пити не треба, ефект буде нижче нуля, зі знаком «мінус». Кожного свята ви таку рекламну акцію проводили для своєї дитини, якої зробити не може ніхто. Чому ви самі вірите: словам чи діям? Тому не кажіть: «Ой, яка в нас молодь погана: курить, п’є, волочиться…» А краще подумайте: хто її виховав такою? Чи може не виховував, а просто купив чергові джинси, мобільний, комп’ютер – і хай дитина собі бавиться, а я, тим часом, телевізор подивлюся, бо ж замучився (-лась) на роботі, страх…
Думаймо, українці, якщо ще вміємо д у м а т и. Бо за нас про нас не подумає ніхто. Бо – немає в Україні національного уряду (а ВИ знаєте, що таке «національний уряд»? і який в нас зараз уряд?). Тому на часі питання: Камо грядеши, Україно? В небуття?
Психолог, залучений спеціаліст ІФ МЦСССДМ Шевчук Г.
Свої запитання, відгуки та побажання надсилайте за адресою: "Пошта довіри", МЦСССДМ, в.Гординського,10, м. Івано-Франківськ, індекс 76018.
З приводу психологічних консультацій звертайтесь: Івано-Франківський міський Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, в.Гординського,10; тел.75-05-97.