Які найбільші проблеми зараз має Івано-Франківськ? Чи є серед них специфічні, притаманні саме цьому місту?
- Думаю, що багатьом мешканцям нашої держави відомо, що за різними опитуваннями, в тому числі і журналу «ФОКУС» і Комітету статистики України Івано-Франківськ – це найкраще місто для проживання в Україні. Воно одночасно молоде і старовинне, йому 350 років. Це з одного боку небагато, але з іншого - місто прожило багато епох і багато подій сталося в його історії. Тут є австрійська, польська архітектура. Існує вісім навчальних закладів, де навчається близько 60 тисяч студентів. Молоді люди – більше половини мешканців Івано-Франківська. Також місто активно розбудовується. За темпами будівництва на душу населення ми займаємо друге місце в Україні після Києва. Будують, попри житлове і промислове будівництво, спортивні споруди. Сюди йдуть іноземні інвестори. Активно залучаємо і внутрішні інвестиції – їх сума складає уже більше 750 млн грн. Дуже відрадна динаміка збільшення обсягу промислового виробництва порівняно з минулим роком. За перше півріччя це близько 180%. А економічне зростання міста зумовлює зростання в усіх інших напрямках. За рахунок економічного зростання можна вирішувати ті проблеми, які є зараз. Безумовно, є проблеми у медицині, є проблеми в освіті, культурі, ЖКГ… Здебільшого ці проблеми схожі на ті, що існують в інших містах, однак є певні специфіка і одна з них – те, що місто з двох сторін має дві річки і сьогодні існує гостра необхідність добудови дамб, а також будівництво нового моста у спальному мікрорайоні Пасічний. Якщо говорити про медицину, то наступний рік я оголосив роком медицини. Якщо про культуру, то місто живе повним життям, у нас проводяться фестивалі, як міжнародні так і всеукраїнські. Тому Івано-Франківськ дуже активно розвивається у всіх напрямках і це безумовно найкраще місто в Україні.
- Чи працюєте ви над створенням інвестиційного клімату і які галузі вважаються найпривабливішими для інвесторів? Звідки приходять інвестиції до Івано-Франківська? І взагалі що зумовило інвестиційний бум в місті?
- Інвестора цікавить кілька факторів. Передусім - умови, на яких він приходить на ту чи іншу територію. Безумовно, це політична та економічна стабільність, наявність трудових резервів і сприяння влади. Якщо говорити про Івано-Франківськ, то місто займає досить таки вигідне геополітичне становище, воно є близьким до кордонів, а це вагомий фактор, у нас є спеціалісти, певні традиції у тих чи інших галузях економіки і сприяння влади. Адже коли я зустрічаюся з великими інвесторами, я їм обіцяю, що їхній проект буде під особистим патронатом міського голови, заступників, щоб коли виникатимуть якісь питання, їх можна було оперативно вирішувати.
- Чи має Івано-Франківськ стратегію розвитку? Якщо так, то в чому вона полягає? Якими є базові напрямки розвитку міста?
- Ми маємо Стратегію розвитку, але вона не є формалізованою, тобто створена не для галочки. У ній розписані напрями розвитку міста. Є конкретні заходи і конкретні програми по кожному напрямку. Стратегія розроблена до 2011 року. Я бачу своє місто таким, що зробило максимум для того, щоб зберегти наявні пам’ятки архітектури, історії, культури. Це місто творчих людей і власне ці люди мають відчувати себе тут комфортно. У перспективі Івано-Франківськ повинен мати картинні галереї, виставкові зали. Це місто, яке матиме широку розгалужену мережу спортивних споруд (ми уже зараз відновлюємо плавальні басейни, побудовані ще за Радянського Союзу). Це місто, яке має гарну розважальну відпочинкову інфраструктуру, розвинену економіку, яка не наносить шкоди довкіллю, це місто з прекрасними дорогами, чисте місто. Це місто, яке забезпечує своїх мешканців якісними комунальними послугами. Власне у цьому напрямку уже багато чого зроблено, я думаю ви зауважили, що Івано-Франківськ дуже чистий. Ми також доклали зусиль, щоб поліпшити якість дорожнього покриття і сьогодні ямковий ремонт доріг проводиться за європейською технологією, а не як раніше - за допомогою жінок з чайником, мітлою і смолою. Зараз працюємо над розвитком теплоенергетики міста, щоб забезпечувати наших мешканців теплом, гарячою і холодною водою. Розвиваємо творчі колективи, багато уваги приділяємо дітям, бо це наше майбутнє і якщо зараз цьому не приділяти уваги, то завтра не буде кому освоювати інвестиції. Тобто, в перспективі я бачу місто ще красивішим, розвиненішим, з більшою кількістю населення, розвиненою інфраструктурою, більшою кількістю готелів, оскільки Івано-Франківськ – це усе-таки ворота в Карпати. І ми робимо усе для того, щоб мешканці нашої держави та іноземні туристи, які приїжджають в Карпати, зупинилися у нашому місті. І щоб ця зупинка тут була у їхньому житті не останньою і після того, як вони відвідають місто, відкрили його по-новому і хотіли приїжджати сюди ще і ще.
- Ваша команда працює над створенням нової туристичної програми. Які її основні складові? Наскільки загалом важливою є туристична галузь для міста?
- Що стосується туризму, то з кожним роком кількість туристів збільшується і не тільки з України, а цілого світу. Ми маємо 16 партнерських міст з інших держав. Завдяки підписаним угодам, зокрема з тою ж таки Прибалтикою, у нас збільшилась кількість туристів з Литовської республіки. Приїжджають діти, дорослі. Що стосується привабливості міста, то сьогодні привабити сюди туриста треба чимось. У нас сьогодні відкрита льодова арена - перша на Західній Україні. І ця льодова арена за технічним вирішенням виконана на європейському рівні. Плануємо відкрити аквапарк. Ми працюємо над тим, щоб розбудовувати готельне господарство, над реалізацією деяких проектів історично-архітектурного плану. Зокрема, зараз здійснюємо інвестиційний проект під назвою Фортечний провулок. Відновлюємо там колишні бастіони, де будуть картинні галереї, сувенірні крамниці. Це місце буде своєрідною родзинкою і однією з візитівок Івано-Франківська. Також зараз ведемо підготовчі роботи щодо реалізації ще одного проекту, який би суттєво привабив туристів, особливо з сусідньої Польщі. Це проект палацу Потоцьких. Плануємо там відкрити цілий музейний комплекс, де б був музей етнографії, археології, краєзнавства, музей старовинної зброї, адже маємо унікальну колекцію зброї. Думаю, що це дасть нам можливість суттєво збільшити потік туристів. Ще є питання інфраструктури, аеропорту. Ми намагаємося спільно з ОДА зробити усе, щоб справді став міжнародним. Потрібно суттєво покращити автомобільне, залізничне сполучення. І коли усі ці питання вирішити, в комплексі, потік туристів суттєво зросте.
- Скільки часу потрібно, щоб це вирішити?
- Є суб’єктивні і об’єктивні чинники, не усе залежить від міського голови і влади загалом. Для цього потрібні серйозні фінансові можливості. А коштів для реалізації таких масштабних проектів міська казна не має. Тому ми зараз працюємо над тим, щоб залучати кошти інвесторів. Якщо вдасться сконсолідувати усі фінансові можливості, то буквально за три чотири роки ті проекти, які я назвав, будуть реалізовані.
- Як в Івано-Франківську вирішуються проблеми збереження історико-архітектурної спадщини?
- Ми залучаємо до її збереження як івано-франківських спеціалістів, так і спеціалістів з інших регіонів. З того ж таки Львова, з інших країн. Я уже говорив про реалізацію проекту Фортечний провулок. Скажімо, архітектурний нагляд цього проекту здійснює відомий архітектор Шишковєц з Австрії, який реалізував ряд проектів у Граці. І я їздив і ознайомився з тим, що зробив цей архітектор і побачене мене цілком переконало, що це фахівець високого рівня. Бізнесмени також долучаються до збереження давніх споруд. Приміром, у Фортечний провулок свої кошти вкладає місцевий інвестор. Сьогодні у нас є бізнесмени, які розуміють, що попри довгу окупність такого проекту, він приносить ще позитивні іміджеві моменти. Це своєрідне обличчя бізнесу.
- Хороший менеджмент і фахова команда – це передумова для успішного управління містом. Мера великою мірою також творить його команда. Наскільки зараз ви задоволені тими людьми, що з вами працюють. Що вдалося зробити і що ще ні, але ви обов’язково хотіли б зреалізувати?
- Я стараюся бути чесним в оцінці своєї діяльності, бо вважаю що кожна самодостатня і сильна людина має бути здатною об’єктивно аналізувати свою діяльність і не тільки відзначати позитивні сторони, а й визнавати помилки. Бо не секрет, що не помиляється тільки той, хто взагалі нічого не робить. Тому якщо говорити про команду, яка підібрана, я як міський голова, не був на усі 100% самодостатній у прийнятті рішення щодо членів команди. Є політичні сили, які мають вагомий вплив у місті, і тому не рахуватися з їхньою думкою було б принаймні неправильно. Тому при формуванні команди був присутній оцей вплив і скажу чесно, за великим рахунком я задоволений діями своєї команди. Хоча від декого сподівався більшої креативності, від декого не сподівався, а вона була проявлена. Але загалом члени команди, яких я підбирав особисто, виправдали мою довіру і виконали ті завдання, які були на них покладені за 1,5 року при владі. Хоча, безумовно, були допущені кадрові промахи. Зараз ми їх виправляємо. На останньому засіданні виконкому був проведений детальний аналіз роботи деяких управлінь і відділів і вказано абсолютно відверто на ті промахи і помилки які допустили ті чи інші керівники. Тобто, вимагаючи від керівників я вимагаю від себе і це абсолютно правильно.
- Якщо б ви зараз мали можливість змінити команду, то на скільки відсотків поміняли б її і у першу чергу в яких сферах?
- Зрозумійте мене правильно, коли я прийшов до влади, колектив уже був сформований. Я прийняв апарат, який був сформований моїм попередником. Деяких працівників поміняв одразу. Це якщо говорити про управління освіти, медицину, культуру, дещо пізніше – ЖКГ, однак на керівних посадах начальників управлінь, відділів ще залишається частина старих кадрів. Я оцінюю їх не по тому, у чиїй команді вони були, а як вони відповідають займаній посаді. Попрацювавши 1,5 року на посаді міського голови я бачу слабкі місця і хочу сказати, що протягом найближчих півроку будуть проведені зміни. Якщо говорити у відсотковому співвідношенні, то я сказав би що команда буде змінена на 20-25%.
- Вас, згідно з дослідженнями Комітету виборців України, визнали одним з найбільш ефективних міських голів України. Як ви ставитеся до подібних рейтингів і на ваш погляд чим визначається ефективність мера?
- Кожному приємно, якщо його роботу оцінюють позитивно. Що стосується ефективності, то вона залежить від того, наскільки швидко ти вникнеш в життєдіяльність міста, наскільки щиро будеш прагнути вирішити ті чи інші питання. Тобто, від того, чи шукатимеш шляхи вирішення, а чи причини, щоб нічого не робити - настільки ефективною буде твоя робота. Не буду говорити про свій робочий час і ту роботу, яку я роблю, але якщо говорити про оцінку і рейтинги, то найкраще роботу мера оцінюють виборці. В останній виборчій кампанії до парламенту я, як кандидат у нардепи, мав дуже багато зустрічей з нашими виборцями. Метою цієї кампанії було не тільки підтримати цю політичну силу, а й побачити оцінку своєї діяльності, бо за великим рахунком мешканці йшли не стільки на зустріч з кандидатом, як з міським головою. Були там і незручні гострі запитання, були певні побажання від мешканців. Однак чітко було помітно, що попри критичні зауваження мешканці загалом позитивно оцінюють діяльність міського голови і його команди. В місті за останні півтори роки зроблено багато. Що стосується вивозу сміття - встановлені нові контейнерні майданчики. Що стосується забудови – ми створили Фонд соціально-економічного розвитку і тепер за право будувати у Івано-Франківську забудовники сплачують туди певну частину грошей. Завдяки цим коштам ми зробили реконструкцію деяких старих приміщень, вперше за роки незалежності відкрили дитсадочок, на що пішло близько 1 млн грн. За рахунок цих коштів встановили у місті більше 20 дитячих майданчиків у всіх мікрорайонах, провели конкурс пасажирських перевезень, тож сьогодні їх здійснюють комфортабельні автобуси. Тобто багато зроблено, а що люди наші мудрі, то попри критику, відзначають позитивну діяльність мера і його команди.
- Скільки коштів надійшло у казну міста протягом року завдяки створенню Фонду соціально-економічного розвитку?
- На сьогоднішній день у бюджет міст надійшло більше 5 млн грн. А у перспективі уже є заключні договори на суму 117 млн грн. Це вже дуже серйозна сума, за допомогою таких коштів можна реалізовувати багато глобальних проектів.
- Зараз Івано-Франківськ потужно розбудовується. Якою є ситуація із землею, адже приміром деякі депутати міськради звинувачують вас у непрозорому виділенні землі?
- Це дуже добре спостерігати зі сторони і давати оцінку з боку. А побути у шкурі міського голови і реально попрацювати – це зовсім інше. Переважна більшість депутатів, які зараз критикують Фонд соціально-економічного розвитку, підтримували цю ідею, називали її «золотою серединою». Бо можна було залишити все так, як було до мене, коли земля справді роздавалася непрозоро, переважно тим, хто був більш вхожий у владні кабінети. Або йти шляхом аукціонів. Якщо йти другим шляхом, існувала небезпека руйнації місцевої будівельної індустрії. Тому ми зайшли «золоту середину» і депутати підняли за неї руку. Відповідно до цього положення, кожен забудовник або виділяє 9,35% квартир на побудованій площі, або сплачує певну суму за кожен метр квадратний відповідно до опосередкованої ціни, затвердженої Мінбудом. Якщо співставляти ці суми з коштами, які фігурували на першому в історії Івано-Франківська аукціоні, коли ми виручили 37 млн продавши 6 з лишнім га, то це приблизно однакові кошти. Тобто для мене як міського голови абсолютно не має значення хто будує. Чи це член однієї партії, чи іншої. Головне – він має дотримуватись правил забудови і сплачувати внесок у Фонд. Тому звинувачення у непрозорості надумані. А те, що деяким людям я не пішов назустріч і не задовольнив їх політичні чи комерційні амбіції - у такому випадку Бог суддя.
- Наскільки вам вдається, з огляду на усі ці конфлікти, знаходити спільну мову з депутатським корпусом?
- Справа в тому, що коли обирали мене і депутатів у міську раду, існувало дещо інше виборче законодавство. По ходу діяльності ми зіткнулися з тим, що воно отримало зміни у вигляді імперативного мандату. Я неодноразово казав, що це серйозний удар по місцевому самоврядуванню та іміджу України. Бо закони про імперативний мандат притаманні малорозвинутим та відсталим країнам з авторитарним стилем правління. Сьогодні імперативний мандат призвів до того, що депутати втратили велику долю самодостатності. Вони не можуть стовідсотково висловлювати власну думку і позицію, тому що у багатьох питання рішення приймає не депутат, а керівництво партії, яку він представляє. Тому цю помилку треба терміново виправляти. Багато людей сьогодні просто не розуміє, хто їхній депутат, тому багато говорять про те, щоб на місцевих виборах повернутись до старої мажоритарної системи. І якщо не скасовувати імперативний мандат, тоді не мають логіки прямі вибори міського голови.
- Як ви ставитесь до ідеї позачергових виборів до місцевих рад?
- Вони суттєво нічого не змінять, бо якщо говорити про електоральні вподобання мешканців Івано-франківська - це помаранчеві сили. Кількість депутатів в БЮТ і БНУНС змінилася б, але це не були б суттєві зміни. Тому я вважаю, що доцільності у виборах до місцевих рад немає. Це відволікання від конструктивної роботи, втрата часу і грошей. Але якщо проводити вибори, то їх треба робити або на змішаній системі або на старій мажоритарній, змінивши закон про імперативний мандат. У той же час я обома руками підтримую те, що вибори до ВР і місцевих треба розводити в часі.
- Чи Івано-Франківськ є для вас рідним містом? Адже ви народилися не тут.
- Я дуже часто думаю над тим, де моя батьківщина, бо так сталося, що я народився у Воркуті. Хоча маленьким мене звідти забрали і привезли в Україну. Виріс я в Хмельницькій області умісті Шепетівка. Там пройшло моє дитинство, перші юні роки. Потім я переїхав у Вінницю, де навчався у Політехнічному інституті, познайомився зі своєю майбутньою дружиною. А потім уже переїхав в Івано-Франківськ, мені тоді було 26 років. Безумовно, моя батьківщина – це Україна. Тому, що скільки я себе пам’ятаю, живу тут. А за ці 19 років що я мешкаю у Івано-Франківську, це місто стало для мене рідним і улюбленим. І не тільки тому, що мешканці обрали мене мером, а й тому, що це місто дало мені можливість зреалізуватися як бізнесмену, політику, як особистості ,у цьому місті народилися мої сини.
- Тобто у будь-яке інше, в столицю, приміром, ви б не переїхали?
- Можливо, це особливості характеру. Я часто буваю в Києві, люблю столицю, часто там буваю. Але часто ловлю себе на думці, що столиця мене втомлює. На посаді мера Іванно-Франківська спокійніше і розміреніше і я це місто не проміняю на жодне.
- Скільки каденцій вам необхідно залишатись на посаді мера, щоб здійснити все задумане вами?
- Питання не в кількості каденцій. Я вважаю, що на одній виборній посаді найбільш ефективно люди працюють не більше двох каденцій. Тому я б на законодавчому рівні заклав би таку норму закону, щоб нардепом чи мером громадянин міг бути не більше двох каденцій. Цього досить, щоб набратися досвіду, ознайомитися з містом, як з живим організмом, започаткувати і реалізувати реформи, які б мали незворотній характер. Двох каденцій, я думаю, достатньо для реалізації усіх передвиборчих обіцянок. Принаймні це моя позиція.
- Перед тим як стати мером ви були депутатом міської ради. Погляд депутата і мера на розвиток міста і відповідальність за нього суттєво різниться?.
- Безумовно - це різні іпостасі. Тим паче, що депутати є різні: є «статисти», є такі, що приходять в Раду для вирішення своїх особистих питань, а є люди, які глибоко вникають у проблеми міста. Але є у мене таке загальне побажання, - особливо до тих депутатів, які дозволяють собі неконструктивно критикувати, - проявляти більше ініціативи, що стосується не лише критики, а й конкретних пропозицій. Бо критикувати легше всього, працювати важче. Тепер я у цьому переконався, хоча коли був депутатом не дозволяв собі огульної критики. Не дозволяв собі нікого ображати, хоча дискутував з моїм попередником. Ніколи не брехав. Моя критика була конструктивною Більше того, якщо я не погоджувався з тим шляхом, який пропонувався, то я пропонував альтернативу.
- Раніше для багатьох галицьких міст орієнтиром був Львів. Чи орієнтується зараз у своєму розвитку Івано-Франківськ на це місто?
- Я спілкуюся з міським головою Львова, як і з іншими мерами, і це спілкування досить таки ефективне. У всіх моїх колег приблизно схожі проблеми: від стосунків з депутатським корпусом до проблематики міста. Що стосується орієнтирів, то безумовно в кожному місті потрібно бачити найкраще і переймати цей досвід. Ми - міські голови так і робимо. А орієнтиром для нашої держави має бути Євросоюз і євроінтеграція, а для міської влади українських міст - європейські міста.
- Наприклад, яке з європейських міст є орієнтиром для вас?
- Якщо говорити про європейські міста, це Грац, який має приблизно таку ж кількість населення як Івано-Франківськ. Там мешканці дуже трепетно ставляться до того, що там збереглося з пам’яток архітектури. У цьому місті дуже розвинена інфраструктура. І загалом тамтешні мешканці почуваються дуже комфортно, вони є захищеними у соціальному аспекті.
- Якщо говорити про мерів міст загалом, то діяльність кого з них вам видається найбільш правильною і адекватною?
- Ми дуже часто зустрічаємося і спілкуємося один з одним у рамках діяльності Асоціації міст України. Там за віком згуртувалась команда молодих мерів: Львова, Тернополя, Вінниці, Сум, Луганська. Також тісно спілкуємося з старшим поколінням - мером Миколаєва, Чернівців, Сімферополя… Ось ця група міських голів відчуває взаємозв’язок, спільність інтересів, розуміння і взаємний потяг до спілкування. У нас спільні інтереси і спільні питання до влади, в тому числі до Кабміну. Ми відстоюємо свої інтереси, задаємо питання.