1654 рік

Станіслав Ревера Потоцький вирішив спорудити твердиню в долині між річками Бистрицями на території, що належала роду Потоцьких і де існували давні поселення ще з ХV століття. Цю ідею втілював його син Андрій Потоцький впродовж наступних років.

1662 рік

Андрій Потоцький видає грамоту вже створеному місту на право самоврядування на сонові магдебурзького права. 7 травня вважається Днем Міста. Місто отримує назву Станіслав на честь батька Андрія Потоцького.

1663 рік

Король Ян Казимир надає Станіславу магдебурзьке право, 14 серпня (інколи зване «тевтонським»), яке постійно підтверджувалось наступними королями й герб із зображенням відкритої фортечної брами і родового герба Потоцьких «Пиляви».

1663-1664 роки

Поява перших вірменських поселенців.

1665 рік

Споруджено першу вірменську церкву і надано ремісничі пільги вірменам.

1670 рік

Надано дозвіл на будівництво синагоги.

1672 рік

Добудова 2 бастіонів фортеці разом з новим мурованим родинним палацом Потоцьких. Закладено фундаменти мурованого парафіяльного костелу. Відбулось бойове хрещення Станіслава. Оборона фортеці і міста під керівництвом Яна Даненмарка. Участь гарнізону в битві під Калушем і відсіч Селім Гірея, внаслідок чого за Бучацьким миром правобережна Україна отримала незалежність.

1676-1677 роки

Масове переселення вірмен до Станіслава з Кам’янця Подільського, як до найнадійнішого прихистку.

1676 рік, 14 січня

Надано привілей вірменській громаді і право створити власну гміну. Скасовано для них певні податки. Виділено землі для поселення вірмен і входження поважних вірмен до складу магістрату. З цього часу Станіслав стає осередком вірменської торгівлі між сходом і заходом. Станіслав став першим містом в Республіці де вірмени отримали самоврядування.

1676 рік

Міщани і військова залога Станіслава дала відсіч Ібрагім Паші. З цього часу місто отримало політичну назву «Ключ від Покуття». Станіслав був звільнений від усіх податків.

1679 рік

Завершено розбудову фортеці, споруджено міський арсенал. Укріплено редути і в’їздні брами за участю інженера Карла Беное (залишки яких були знайдені в 2000 році на вул. Галицький).

1683 рік

Битва під Віднем, де об’єднані сили Європи разом з українцями, поляками, литовцями перемогли війська Великого Візира Оттоманської Порти Кара-Мустафи. В цій битві геройською смертю загинув 12 вересня Станіслав Потоцький – син Андрія засновника Станіслава. Він похований в крипті колегіати, яка тоді ще будувалась. А його серце поховане у Відні, у Францисканському соборі, усипальниці Габсбургів.

1690-1691 роки

Будівництво келій монастиря Тринітаріїв. Разом з церквою Св. Трійці і Богородиці.

1691 рік

Після смерті Андрія Потоцького його молодший син Йосип стає господарем міста.

1695 рік

За проектом Карла Беное, споруджується, мурована ратуша на місці попередньої дерев’яної, спорудженої в 1666 році.

1702 рік

Завершення будівництва колегіати закладеної ще фундатором міста, яка дістала назву колегіального костелу Непорочного Зачаття Діви Марії, Андрія і Станіслава. Вона стала родинною усипальницею Потоцьких (тепер обласний художній музей). Сюди були поміщені мощі св. Вінсента – патрона міста. В день св. Вінсента в місті відбувалось храмове свято.

1702-1704 роки

Оскільки, Потоцькі були одвічними противниками Росії і маріонеткових урядів в Польщі, Станіслав постійно опинявся в центрі військових протистоянь Росії і Республіки.

1706-1714 роки

Внаслідок «Північної війни», яка поступово перейшла у громадянську, місто зазнавало руйнувань, окупацію.

1707 рік

Окупація Станіслава росіянами. Місто було розграбоване і обкладене непосильною контрибуцією.

1709 рік

Місто зруйновано А. Синявським – гетьманом коронним, союзником Петра І.

1712 рік

Героїчна оборона Станіслава шведським гарнізоном і міськими ополченцями від польських військ. В той час як Йосип Потоцький з П. Орликом вирушили у військовий похід на правобережну Україну.

1709;1711;

1730 роки

Нищівні «морові пошесті», які спустошували місто.

1713-1722 роки

Запрошені Йосипом Потоцьким Єзуїти споруджують костел і монастир з колегією, яка виникла 1718 року на базі Станіславської Академії. Існують версії переховування в монастирі єзуїтів дружини опального гетьмана Пилипа Орлика творця першої конституції.

1714 рік

Йосип Потоцький після повернення з еміграції до Станіслава укріплює самоврядування окремих націй міста, стають самостійними суди, реорганізовує міську владу. Розгортається реставрація сакральних споруд, будівництво каналів, брукування вулиць, осушуються навколишні болота і мочари, виникають нові передмістя.

1715 рік

До Станіслава прибули Єзуїти.

1716 рік

Комісія створена Йосипом Потоцьким встановила ряд обмежень на гебрейську торгівлю і заборонила християнам продавати житло гебреям.

1725 рік

Торгова угода між Перськими і Станіславськими вірменами про транзит азійських товарів (в основному худоби) через місто до Ляйпціга і Гданська. З того часу навколо міста систематично проходили ярмарки коней, овець, корів. Це вплинуло на стан ринку в сусідніх країнах. Вірмени стали постачальниками коней всіх армій Центральної Європи, а Станіслав найвідомішим ринком Східної Європи.

1727 – 1732 роки

Спорудження кам’яного собору Тринітаріїв св. Апостолів Петра і Павла (тепер неіснуючого на Тринітарській площі).

1728 рік

Повстала церква св. Йосипа на Тисменицькому передмісті.

1729 рік

Завершення спорудження костелу єзуїтів (тепер кафедральний греко-католицький собор).

1730 рік

Споруджується літній палац «Бельведер» - подарунок Йосипа Потоцького дружині Вікторії.

1730 рік

Чума після якої було встановлено пам’ятник Христу Спасителю, що тримає земну кулю (на Тисменицькому передмісті).

1734-1750 роки

За ініціативи Йосипа Потоцького, який був добрим архітектором проводилась чергова реконструкція фортеці, яка була відбудована за системою С. Вобана під керівництвом інженера Дальке. Старий, збудований у 1680 році арсенал було кардинально перебудовано. ( Цей арсенал знаходився позаду будинку на Галицькій, 14, де сьогодні ринок. Його залишки існували ще у 50-х роках ХХ ст.)

1734 рік

Місто в черговий раз потерпає від розграбування росіянами.

1734-1763 роки

Часи правління Августа ІІІ, коли Польщею фактично керували Чарторийські союзники росіян, ворогами яких були Потоцькі. Станіслав стає осередком опозиції. Тут складаються плани різноманітних конфедерацій, успадковування тронів, переворотів. Місто стало транзитним для різноманітних емісарів ворогуючих сторін, політичних емігрантів різних імперій, внаслідок чого постійно потерпав від військових інтервенцій.

1737 рік

Остаточне завершення перебудови колегіати. Влаштування контрфорсів, завершення веж дзвіниць і головного куполу. Собор був критий шиферними (сланцевими) плитами.

1738

Відкрито костел Петра і Павла ордену Тринітаріїв.

1739 рік

Чергове захоплення міста росіянами.

1739 рік

Розбійний похід російських військ територією Покуття під керівництвом Кантемира, як репресивний акт Москви проти Й. Потоцького, що приніс численні руйнування і винищення людей. Особливо винищувались вірмени і гебреї. Метою походу було знищення Станіслава, але фортеця і місто вистояли. На честь цієї оборони було встановлено фігуру Божої Матері на десяти метровій колоні.

1743 рік

28 травня закладка наріжного каменю Вірменського костелу, спорудження якого було завершено 1748 року.

1743 рік

Єврейська громада розпочала будівництво мурованої синагоги. Розбудова вірменського костелу, яку було закінчено 1762 року.

1745 рік

Єзуїтський костел було оздоблено архітектором-художником Павлом Гіжицьким.

1751 рік

Помер Йосип Потоцький і після багатоденного похорону був похований в родинній крипті колегіати (обласний художній музей).

1752 рік

Почались роботи по перебудові єзуїтського костелу Станіславом Потоцьким. Роботи завершені в 1763 році Христіаном Дальке.

1760 рік

Помер син Йосипа Потоцького Станіслав Потоцький і з 1761 року місто перейшло його синам, а потім Катерині Косаковській з Потоцьких, опозиціонерці і відкритим противником Росії.

1761 рік

Розділ імперії Потоцьких і Станіслав переходить до Катерини Косаковської, якій довший час вдавалось протистояти процесу одержавлення міста.

1762 рік

Завершено будівництво Вірменського костелу, на честь Непорочного зачаття Найсвятішої Діви Марії.

1764-1770 роки

«Криза конфедерацій» і кількаразове руйнування і захоплення Станіслава росіянами.

1770 рік

Чума занесена росіянами на Покуття Знищила дві третини людності міста.

1771 рік

Розділ Польщі і перехід Станіслава разом з усіма землями, Східної Галичини під Австрійську корону.

1773 рік

Австрійський уряд закриває всі монастирі, які не займались просвітницькою або доброчинною діяльністю. Ліквідовує орден єзуїтів а в його костелі почергово проводились греко-католицькі і римо-католицькі служби. Остаточно греко-католикам споруду було передано 1849 року.

1783 рік

Цісар Йосиф ІІ відвідав Станіслав.

1784 рік

Засновано державну гімназію і загальну школу замість єзуїтського колегіуму.

1792 рік

Катерина Косаківська за борги змушена була продати місто Антону Проту Потоцькому, успішному фінансисту і підприємцю (1761р.-1801р.), реформатору і авторитетному економісту. В цьому ж році було розроблено генеральний план міста-фортеці (в 1924 році професором і Дрекслером була виконана і існує донині копія цього плану).

1793 рік

Другий розподіл Речі Посполитої. Повстання Костюшка в якому беруть участь приватна міліція Потоцького. Після придушення повстання створена ліквідаційна комісія, яка призвела до банкрутства фінансову імперію Потоцького. Місто «за борги», як компенсація, 24 червня 1801 року, перейшло до Австрійської держави.

1797 рік

Скасовано орден тринітаріїв. Монастир передано уряду під в’язницю. Костел розібрали.

1797 рік

Відкрито жіночу гебрейську школу.

1809 рік

З 6 червня до кінця липня під час Наполеонівської війни, поляки як сторонники Наполеона знов заволоділи містом.