Здається що нечистий вибрав саме Україну й українців для експерименту на виживання, наславши різних окупантів , що несли смерть, пожарища, що знали єдине: грабіж і топтання гідності завойованих.
Та витоптана трава виросла знову, вирубаний ліс оживав від кореня , та пісня й казка оберігали дитячу колиску від лихих духів і кликали Ангелів доброї надії та просили Бога про порятунок.
Повстанські пісні були заборонені, але вони жили серед людей і передавалися з уст в уста - від батька до сина, від матері до доньки.
Ворог зґвалтував історію. Та не мовчала поганьблена честь України. ОУН створила власні збройні сили- підпільну армію, яка боролася з кожним окупантом, який зазіхав на Незалежність України. Повстанці в молодих серцях гордо пронесли почуття відданості Україні, матері і коханій. Вони благородно змагалися за честь і волю нації.
Всі події, почуття , нескорені орли вилили у піснях. Ці пісні, написані серцем, розповідають справжню історію України, вони є найкращою зброєю у боротьбі з ворогом.
Зараз, коли Україна знову у вогні, пісні повстанської криївки дуже актуальні.
Тому, 21 жовтня 2021року , о 18.00год в приміщенні Будинку культури села Вовчинець по вул.. Вовчинецькій,35 відбулись співочі посиденьки , на яких учасники клубу «Старовинний оберіг», керівником якого є Надія Данишенко , з особливим трепетом виконували пісні повстанської криївки. Прозвучали пісні: «Дівчино, голубко», «Осінні квіти вже зісхли», «Гором-долом вітер віє», «Гей же до бою», «Старенька ненька», «Комарик», «До помсти», «Марширують вже повстанці», «Зродились ми…» , «На покинутих згарищах».
Пісня то плакала – тужила, то рвалась у бій з ворогами. На очах заблисли скупі чоловічі сльози, а в серці викарбовувались слова присяги повстанця : «Боротись за повне визволення всіх українських земель і українського народу від загарбників та здобути Українську Самостійну Соборну Державу. В цій боротьбі не пожалію ні крови, ні життя, і буду битись до останнього віддиху і остаточної перемоги над усіма ворогами України.»
79 років минуло з тих буремних часів та сучасна історія знову черпає силу й наснагу у повстанських піснях:
За поганьблену честь України,
За потоптану землю святу,
Ми йдемо, щоб підняти з руїни
Українську державу свою…(з народної пісні)