Одноденний робочий візит глави української держави до Страсбургу (Франція)
Перебуваючи там 27 квітня п.р. в рамках своєї участі у другій частині сесії Парламентської асамблеї Ради Європи, Президент України Віктор Янукович виступив перед депутатами ПАРЄ і відповів на запитання парламентаріїв. Під час цього візиту він мав зустріч з головою Парламентської асамблеї Ради Європи Мевлют Чавушоглу. Співрозмовники обговорили питання співпраці України та ПАРЄ, про що глава української держави заявив на спільній прес-конференції. "Ми цінуємо можливість мати голос в Парламентській асамблеї Ради Європи. Україна взяла на себе зобов’язання перед цією організацією і намагатиметься виконати їх до моменту свого головування у ПАРЄ у 2012 році", - сказав Президент України. За його словами, для української держави важливою є підтримка ПАРЄ наших євроінтеграційних прагнень. Нагальними питаннями в цьому контексті було названо створення зони вільної торгівлі та введення безвізового режиму між Україною та країнами ЄС, укладення угоди про асоціацію.
Зауваживши, що "Україна – невід’ємна частина великої Європи, до якої ми прагнемо", Віктор Янукович підкреслив: "У нас велике бажання посісти гідне місце серед країн Європи. Я бачу значні перспективи відносин Євросоюзу та України". Крім того, наголошувалось, що наша держава високо цінує можливість брати участь у роботі сесії ПАРЄ.
Зі свого боку Мевлют Чавушоглу зазначив, що як голова ПАРЄ всіляко підтримує розпочату главою української держави роботу з реалізації в нашій країні системних реформ. "Сподіваюся, що Україна зможе виконати свої зобов’язання перед Радою Європи. Готові всіляко допомагати Україні, щоб вона змогла досягти європейських стандартів", - сказав він.
В Страсбурзі Президент України провів також низку інших двосторонніх зустрічей, зокрема, з Генеральним секретарем Ради Європи Торбйорном Ягландом. На ній співбесіднику було підтверджено налаштованість України на "європейську інтеграцію, розвиток демократії, втілення та запровадження європейських стандартів життя і виконання зобов’язань України при вступі до РЄ". Глава української держави висловив упевненість, що час недовіри і непорозумінь у відносинах між Україною та Радою Європи минув. "Ми започаткували зміни, які дадуть можливість підняти рівень демократії і стандартів в Україні на новий, значно вищий щабель", - сказав він, зазначивши, що йдеться, насамперед, про глибокі соціально-економічні реформи, відкритий і чесний діалог із суспільством та партнерами, розвиток нової, загальноєвропейської системи безпеки. За його словами, "Україна має своє місце в Раді Європи і робить той внесок, який забезпечуватиме європейський прогрес у розбудові демократії і захисту прав людини".
Зі свого боку Генеральний секретар РЄ, підкресливши важливість України для Ради Європи і наголосивши, що ця організація й надалі надаватиме нам допомогу у втіленні реформ, заявив: "Україна вносить важливий вклад у розвиток Ради Європи, у процес об’єднання Європи".
У спілкуванні з Головою Венеціанської комісії Джанні Букікко досягнуто домовленості про експертизу законопроектів у рамках запланованої в Україні судової реформи. "У нас є спільна зацікавленість у сильній та стабільній Україні", - зазначив керівник цієї комісії, додавши, що така реформа в нашій державі, безумовно, матиме позитивний вплив на стан демократії та економіки. "Тому що неможливо залучити іноземні інвестиції без дієвої та ефективно функціонуючої судової влади", - зауважив він.
Участь глави українського зовнішньополітичного відомства
в робочому засіданні у форматі Веймарський трикутник
Цей захід відбувся 27 квітня п.р. в м. Бонн. Новий форматний погляд на співпрацю в рамках неформального форуму, який в 90-і на початку 2000-х років став важливим фактором забезпечення успішної європейської інтеграції Польщі, повинен сприяти наближенню України до ЄС. На даному засіданні були обговорені всі актуальні напрями співробітництва між Україною та Європейським Союзом: від реалізації програми "Східне партнерство" до конкретних строків запуску безвізового діалогу та створення зони вільної торгівлі між нашою державою та ЄС.
У своєму виступі Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко підкреслив, що сьогодні у нас сформована консолідована влада, яка готова брати на себе серйозні зобов’язання на міжнародній арені та бути послідовним і прогнозованим партнером для ЄС. Керівники зовнішньополітичних відомств країн Веймарського трикутника, в свою чергу, відзначили, що зараз європейці бачать чітку відповідність тому, що декларує Україна та що вона робить на практиці, чого бракувало в попередні роки. Окремо Костянтин Грищенко роз’яснив своїм європейським колегам підходи Києва до співпраці з Російською Федерацією в контексті угод, підписаних 21 квітня п.р. в Харкові президентами України та Росії. Міністри закордонних справ ФРН, Франції та Польщі особливо наголосили на своїй підтримці зусиль України із нормалізації відносин з Росією, перетворення їх на фактор стабільності в регіоні.
В цілому започаткування формату співробітництва Веймарський трикутник плюс Україна не лише допомагає реалізації її європейських прагнень, але й засвідчує визнання провідними державами ЄС статусу України як активного суб’єкта міжнародних відносин на континенті, що істотним чином впливає на їх зміст та характер.
Прийшов час більш активно розвивати співпрацю між Україною і Францією
27 квітня п.р. в Києві відбулася зустріч Міністра оборони України Михайла Єжеля з Надзвичайним і Повноважним Послом Французької Республіки в Україні Жаком Фором. У переговорах взяли участь директор Департаменту воєнної політики і стратегічного планування українського оборонного відомства Віктор Корендович, директор Департаменту міжнародного оборонного співробітництва цього відомства Віктор Смирнов, начальник Центрального управління військового співробітництва Збройних Сил України полковник Микола Садеков, аташе з питань оборони при Посольстві Франції в Україні капітан 2-го рангу Алексі Віллер та французький радник при Міністерстві оборони України і Генеральному штабі Збройних Сил України полковник Франсі Сішовскі.
Сторони обговорили хід розвитку військово-технічної співпраці, зокрема, в рамках Багатонаціональної вертолітної ініціативи та будівництва для українських ВМС корабля класу "корвет". Крім того, Михайло Єжель та Жак Фор розглянули питання, пов’язані з можливою участю України у міжнародних операціях, що проводяться під егідою Європейського Союзу, зокрема, включаючи боротьбу з морським піратством.
"Слов’янській світ на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції"
"Круглий стіл" на таку тему відбувся 16 квітня п.р. в м. Одеса. Організаторами цього заходу виступили Інститут стратегічних досліджень та прогнозів трансатлантичних процесів (Одеса), Інститут трансформації суспільства (Київ), Одеський науково-інформаційний центр євроатлантичної співпраці.
Дане зібрання мало за мету дослідження місця і ролі України у формуванні єдності слов’янського світу в умовах викликів глобалізації та змагання різних цивілізацій. На ньому аналізувались можливості формування Балто-Чорноморського економічного альянсу як платформи для єднання слов’янських країн, що знаходяться в євразійській та євроатлантичній площинах. Крім того, обговорювались спроможності встановлення діалогу та налагодження співпраці між громадськими організаціями держав слов’янського світу, Євросоюзу та НАТО на півдні України і поширення їх ролі в процесі інтеграції у європейський геополітичний простір. Учасники ознайомились з досвідом слов’янських країн центральної та східної Європи у побудові демократичного суспільства та системи європейської колективної безпеки.
Міжнародні сертифікаційні навчання Сил реагування НАТО "Голден Маск – 2010"
Активна фаза такого навчання проходила у Німеччині з 17 по 22 квітня п.р. на військових полігонах Бундесверу "Берген" та "Мюнстер". До нього було долучено 30 військовослужбовців із взводу радіаційного, хімічного і біологічного захисту та відділення дозиметричного й хімічного контролю 144-го окремого батальйону РХБ захисту 8-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України. Його головна мета полягала у проведенні злагодження та сертифікації до можливої участі у складі багатонаціонального батальйону РХБ захисту 15-ї ротації Сил реагування НАТО.
Після прибуття до Німеччини протягом 17-18 квітня п.р. військовослужбовці українського підрозділу РХБ захисту одержали індивідуальну стрілецьку зброю Бундесверу та інструкції про порядок дій з нею. Також були уточнені завдання на участь у зазначеному навчанні відповідно до оперативного наказу, отримано та організовано зв’язок з вищим командуванням. У свою чергу німецьку сторону було ознайомлено з можливостями підрозділу РХБ захисту ЗС України, процедурами виконання основного обсягу роботи, який на нього покладений.
23 квітня п.р. відбулося підбиття підсумків цих тренувань, після яких підрозділ РХБ захисту ЗС Україну вирушив маршем з Німеччини через Польщу в Україну.
"Перспективи євроатлантичного співробітництва України"
Семінар за такою тематикою відбувся 22-23 квітня п.р. в м. Кіровоград. Він був організований громадською організацією "Інститут Європейського поступу" та Центром розвитку громадянського суспільства за сприянням Центру інформації та документації НАТО і Посольства Словацької Республіки в Україні.
У даному заході взяли участь: Надзвичайний та Повноважний Посол Естонської Республіки в Україні Ян Хейн, атташе з питань оборони Посольства Словацької Республіки в Україні полковник Юрай Бескид, атташе з питань оборони Посольства Литовської Республіки в Україні полковник Сігітас Буткус та атташе з питань оборони Посольства Республіки Латвія в Україні полковник Зігмундс Балодіс.
Документальна фотовиставка "НАТО: місія заради свободи" відкрилась у Тернополі
Її організували Державний комітет телебачення та радіомовлення України спільно з Міністерством закордонних справ України. Матеріали цієї виставки передані українській стороні музеєм Берлінського муру "Чекпойнт Чарлі". Вони розміщені у центральному корпусі Національного економічного університету, де її зможуть упродовж тижня оглянути всі бажаючі.
На фотовиставці "НАТО: місія заради свободи", основна мета якої – за допомогою тематичних фоторобіт поінформувати громадськість про діяльність Північноатлантичного альянсу, а також про ті основні принципи та загальнолюдські демократичні цінності, на яких базується Альянс, представлено тематичні фотознімки, що висвітлюють історію створення Організації Північноатлантичного договору, взаємовідносини України з нею, проведення спільних навчань, співпрацю в інформаційній сфері.
Російські судна не завадять Україні вступити до НАТО
Продовження термінів перебування російського Чорноморського флоту в Криму не завадить Україні в майбутньому стати членом НАТО. Про це заявив Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен на прес-конференції в ході неофіційної зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО у Таллінні 22 квітня п.р. За його словами, "це двостороння угода, і вона не вплине на наші відносини як з Росією, так і з Україною".
Боснія і Герцеговина отримала План дій щодо членства в НАТО
Рішення про надання цій республіці такого плану було ухвалено на зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів Північноатлантичного альянсу в Таллінні 22 квітня п.р.
Отримання Боснією і Герцеговиною Плану дій щодо членства в НАТО означає, що вона стає офіційним кандидатом на вступ до Альянсу. Даний план засновано на активному індивідуальному діалозі, який передбачає прийняття спеціальної програми заходів для сприяння країнам-кандидатам у їх підготовці до входження в НАТО. За словами представника Альянсу Джеймса Аппатурая, головною умовою членства держави в Організації Північноатлантичного договору залишається вирішення питання про передачу федеральному уряду країни військового майна, що зараз перебуває під контролем суб’єктів федерації.
Боснія і Герцеговина в жовтні 2009 року вже подавала заявку на вступ до даної організації. На початку грудня Альянс відмовив цій республіці в отриманні Плану дій щодо членства в НАТО, пославшись на необхідність проведення в країні демократичних реформ. Тим не менше, того ж місяця такий план одержала Чорногорія, яка подала заявку ще в 2007 році. За 8 місяців до цього в НАТО прийняли ще дві балканські держави – Албанію та Хорватію.
Як відомо, Боснія і Герцеговина оголосила в 1992 році про вихід зі складу Югославії, після чого там почалася війна між місцевими сербами, хорватами та мусульманами, яка тривала до 1995 року. Точної кількості жертв конфлікту офіційно не встановлено. За оцінками незалежних експертів, у цій новоствореній державі загинули близько 100 тисяч осіб, в основному – боснійські мусульмани. На момент початку протистояння її населення становило близько 4 мільйонів людей.
За умовами Дейтонської мирної угоди 1995 року зазначена республіка складається з двох частин – Федерації Боснії і Герцеговини (мусульмано-хорватської) і Республіки Сербії.
Джерело: Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції