Цьогоріч, як і у минулі роки, святкування розпочалися Службою Божою у храмі св. Микити. Після Служби Божої громада вирушила до могили борцям за волю України і погруддя С.Бандері. Тут парох церкви св.Микити о.Іван Петрів відправив молебень, покладено квіти до могили героїв та вшановано їх пам'ять хвилиною мовчання. У привітальному слові громаді сільський голова Михайло Сіщук сказав: «Сьогодні таке свято, коли просимо у Господа світла і благодаті для нашого села, для нашого народу і держави. Дякуємо тим, хто власним життям, переконаннями та вчинками відстоював нам нашу Україну.
У нинішній день молимось за наших героїв – борців за волю України. Сьогодні нам, як ніколи, потрібні молитва до Бога, жертовна проста праця і любов один до одного у серцях. І громада нам потрібна міцна і єдина, бо тоді ми зможемо багато зробити і для рідного села, і для нашої України».
Урочистості розпочалися поетичними словами:
Зелена неділя у батьківській хаті.
І повно рай-цвіту, і ласки й тепла.
Які ми з правіку любов'ю багаті -
Зелена неділя у нас за столом.
І вікна в любистку, і стіни в уборах,
І гладить маленький Ісусик ягня.
В Зелену неділю, неначе в соборах, -
Довкола любові Вкраїнська рідня.
Вірші про Зелені свята читали старшокласниці Микитинецької ЗШ Л.Максимів та Л.Панчишин. Присутніх привітав депутат міської ради Р.Онуфріїв, голова міської організації Всеукраїнського об'єднання «Свобода». У святковій програмі взяли участь тріо «Цвіт папороті» з піснею землячки А.Вихор «Мої Микитинці», ведуча свята Уляна Савка, молодіжний хор духовної музики «Сяйво».
Родзинкою цьогорічних святкувань стало освячення герба і прапора громади, які були затверджені рішенням сесії Микитинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради від 05 квітня 2012р. №135-13 / 2012 13.
У привітальному слові до громади секретар сільської ради Г.Марків зауважила, що герб і прапор розроблені на основі методичних рекомендацій Всеукраїнського геральдичного товариства. При його створенні було використано легенди про створення села, найдавніший історичний знак Микитинців, збережений на печатці Микитинецької гміни 1848 року , символ Микитинців св.Микита – засновник і охоронець села та геральдичне зображення соловейка, який є святою і вільною Божою пташкою, співцем добра і кохання, символом весни і волі, високого натхнення і неперевершеного таланту. Адже Микитинці мають давню співочу традицію. У селі діють народні хори «Первоцвіт» (минуло 120 років) і хор духовної музики «Сяйво», ансамблі «Відроджена пісня» та «Вишиванка», тріо «Цвіт папороті» та інші самодіяльні колективи громади.
У гербі і прапорі використано такі кольори: синій, що символізує Святі Небеса, людську праведність, духовну відданість людини своєму Творцю і Судді, жовто-золотистий – символ тепла, радощів і поваги, він уособлює Божественну велич і славу, сріблясто-білий - символ чистоти і непорочності. Біла смуга на прапорі є уявним зображенням р.Млинівки, яка розділяла Микитинці майже навпіл і р.Бистриці Надвірнянської, на березі якої розташовані Микитинці. Присутність на прапорі та гербі синього та жовто-золотистого кольорів символізують приналежність Микитинців до Української держави. Зелений – символ природи, молодості, колір надії на злагоду, мир і спокій. У зелених ризах правлять Службу священики на честь праведників, котрі здійснили подвиги в ім'я Господа, віри і церкви, а також на Вербну неділю і Трійцю. Цифра «1510» вказує на першу офіційну згадку в архівних документах про Микитинці. Автори проекту краєзнавець Ростислав Гандзюк та секретар ради Галина Марків. Ідею герба і прапора втілив дизайнер видавництва «Місто- НВ», виготовив герб житель села Роман Судук, за сприяння жителів села Ярослава Сміжака та Василя Гнатишина прапор виготовлено Івано-Франківською дизайн-студією «Копі Арт».
Символи села, у яких закріплено історичне минуле та утверджено його майбутнє, були освячені отцем Іваном Петрівим. Ці офіційні геральдичні знаки громади будуть служити для відзначення пам'ятних та історичних дат, святкового оформлення села, на візитних картках представницьких та виконавчих гілок влади, зберігатимуться у музеї села, Народному домі, Микитинецькій ЗШ та приміщені сільської ради.
Сутність свята можна передати словами із сценарію дійства, укладеного Г. Марків:
Мій рідний край, земля моя свята,
Життя мого колиска калинова...
Тут синь гаїв і неба чистота,
І мила серцю українська мова.
Тут перший крок, і перша висота,
І я сама, і вся моя родина,
Щасливі та сумні мої літа,
І стежка в отчий дім одна-єдина.
У Микитинцях, де весною нуртують води Бистриці, пахне липа на Зелені свята і соняхи всміхаються біля осель восени, живуть гарні люди, які уміють співати і працювати, любити і творити новий день свого села. І цьогорічні Зелені свята знову є доказом цьому.