1720р., чітка композиція основних об’ємів, стримана пластика стін, простежуються риси класицизму.

            Будівництво розпочалося в 1720р. – споруджували єзуїтський костел; завершену будівлю в 1752р. розібрали через невдалі інженерні рішення; відбудований заново в 1763р., арх. С. Потоцький, інж. Х. Дальке

            Австрія орден єзуїтів, в 1773р. скасовує, а костел закриває; після декілька десятилітнього простоювання в 1847р. запущену будівлю віддають під греко-католицьку церкву; зі встановленням єпископства в 1885р. стає собором.

            Був поруйнований та понищений:

-          в 1764р., під час облоги міста російською армією;

-          після 1945р., коли був храмом російської православної церкви (потрощені та викинуті оригінальні лави для парафіян).

Багате внутрішнє художнє оформлення; величний п’ятиярусний

іконостас, ікони для нього та настінні розписи виконані відомими українськими художниками А. Монастирським (1878–1969) і М. Сосенком (1875–1920).

            В нішах та на фасаді встановлені:

-          скульптури княгині Ольги та хрестителя України - Руси князя Володимира;

-          барельєф Митрополита Андрея Шептицького.

Майдан Шептицького, 21.