Так вулиця називалася ще у 1939 році. На честь людини яка її заснувала – Теодора Цьоклера. Сам Теодор Цьоклер за походженням був німцем. У 1891 році священик, Теодор Цьоклер приїхав до Станіславова. Тоді населення міста становило лише 30 тисяч мешканців, 400 з яких були німцями. Вони ж створили у Станіславові німецьку колонію. Побачивши, як живуть представники німецької общини священик зрозумів – люди потребують більшого об’єднання і утвердження. Чого не може бути без церкви та школи. Відразу   почав будівництво школи і у 1898 році по вулиці Келінського (теперішня Лепкого) було споруджено невелику німецьку школу. (Досі ця школа є збереженою і є одним із корпусів теперішньої 11 школи. Там же відкрито музей історії школи, центральною експозицією якого є історія першої німецької гімназії ). А у 1905 році у Станіславові з’являється нова німецька школа. Згодом у 1918 році Теодор Цьоклер просить уряд Західно - Української народної республіки дозволу на побудову німецької гімназії. На що влада погоджується і 10 лютого 1919 року у Станіславові відкривається німецька гімназія, яка проіснувала до 1939 року. (Тепер це школа № 14). За цей час, кажуть історики, Теодор Цьоклер не лише відкривав школи, а й будував будинки та притулки для бездомних. Як пригадує Еразмус Цьоклер, онук Теодора Цьоклера, який приїхав на відкриття вулиці, у 1900 році українці   подарували Теодору Цьоклеру біля 14 тон нафти. Продавши її,  Цьоклер, на виручені кошти, розпочав будівництво житлових будинків, створивши цілу вулицю, яку назвали його ім’ям – вул. Цьоклера. А згодом переіменували на Розумовського.

У грудні 1939 року 53 вагонами німецька община виїздить із Станіславова. Покидає місто і Теодор Цьоклер, залишивши після себе вулиці, притулки, школи.

Більше півстоліття вулиця, створена руками німецького священика носила назву людини, діяльність якої історики розцінювали двозначно. За одними даними генерал Розумовський визволяв Станіславів від німецько – фашистських загарбників. Інші історики кажуть, що Розумовський був далеко не героєм, а чинив численні безчинства на вулицях   Станіславова.     Проте це вже історія. Сьогодні вулиці, за ініціативи організації «Галицькі німці», повернуто її першу назву. На відкриття вулиці   завітали представники «Галицьких німців», онук Теодора Цьоклера Еразмус, а також представники міської та обласної влади. За словами Еразмуса Цьоклера, те що міської влади підтримала ініціативу «Галицьких німців» і переіменувала вулицю – це благородний вчинок і пообіцяв, що в знак подяки та дружби між двома національностями «Галицькі німці» та він особисто всіляко допомагатиме лікарням, школам та просто малозабезпеченим людям Івано-Франківська, як колись робив його дід, священик Теодор Цьоклер.